No edit permissions for Ukrainian

TEXT 40

нама пурастд атга пшгатас те
намо ’сту те сарвата ева сарва
ананта-врйміта-вікрамас тва
сарва сампноші тато ’сі сарва

нама—шанобливо кланяючись; пурастт—спереду; атга—також; пшгата—ззаду; те—Тобі; нама асту—пропоную свою шану; те—Тобі; сарвата—з усіх боків; ева—справді; сарва—тому що Ти—все; ананта-врйа—безмежна міць; аміта-вікрама— безмежна сила; твам—Ти; сарвам—усе; сампноші—покриваєш; тата—тому; асі—Ти є; сарва—усе.

Поклони Тобі і спереду, і ззаду, і з усіх сторін! О безмежна сило, Ти — Володар необмеженої могутності. Ти всюдисущий, і тому Ти є все!

Охоплений екстатичною любов’ю до Кши, свого друга, Арджуна зусебіч пропонує Йому свою шану. Він визнає, що Кша — володар усієї могутності та всієї доблесті, і що Він набагато перевершує всіх великих воїнів, що зібрались на полі бою. У Вішу Пурі (1.9.69) сказано:

йо ’йа тавґато дева
сампа деват-ґаа
са твам ева джаґат-сраш
йата сарва-гато бгавн

«Хто б не постав перед Тобою, будь він навіть напівбог, — кожен створений Тобою, о Верховний Боже-Особо».

« Previous Next »