ГЛАВА П’ЯТНАДЦЯТА

TEXT 1: Верховний Бог-Особа мовив: Кажуть, існує безсмертне дерево баньян, яке росте корінням догори, гіллям — униз, а листя його — ведичні гімни. Той, хто знає це дерево, пізнав Веди.

TEXT 2: Велике гілля такого дерева, що його живлять три ґуи матеріальної природи, простяглось униз і догори. Гілочки його, пагони — це об’єкти чуттів. У цього дерева є й коріння, спрямоване додолу, воно зв’язане з кармічною діяльністю людського суспільства.

TEXTS 3-4: У цьому світі не можна осягнути істинної форми такого дерева. Ніхто не може зрозуміти, де воно починається, де закінчується, і де його основа. Але потрібно з усією рішучістю зброєю відречення зрубати це глибоко вкорінене дерево. Далі треба знайти те місце, досягши якого, ніхто й ніколи не повертається назад, і там віддати себе Верховному Богові-Особі, що з Нього все почалось і поширилось з незапам’ятних часів.

TEXT 5: Той, хто відмовився од оманного престижу й непотрібного спілкування, хто, усвідомлюючи вічне, подолав ілюзії, хто очистився від хтивих жадань, кого не турбує двоїстість щастя й нещастя, і хто, наділений ясним розумом, знає, як вручити себе Верховній Особі — той досягає цього вічного царства.

TEXT 6: Моя вища обитель осяяна не сонцем, чи місяцем, не вогнем, чи іншим джерелом світла. Той, хто досяг її, ніколи не повертається в матеріальний світ.

TEXT 7: Живі істоти в цьому обумовленому світі є Мої вічні фраґментарні частки. Внаслідок свого обумовленого життя вони ведуть важку боротьбу з шістьма чуттями, одне з яких — розум.

TEXT 8: Як повітря переносить запахи, так і жива істота в матеріальному світі переносить з одного тіла в інше свої різноманітні уявлення про життя. Так вона отримує певне тіло, а потім залишає його, щоб знову опинитись в якомусь іншому тілі.

TEXT 9: Жива істота, придбавши таким чином інше грубе тіло, отримує певного типу вуха, очі, язик, ніс та органи дотику, що їх сгруповано навколо розуму, який координує їхню діяльність. Так вона отримує можливість насолоджуватись певними об’єктами чуття.

TEXT 10: Нерозумні не здатні зрозуміти, яким чином жива істота залишає своє тіло, як не розуміють вони і того, чим же вони насправді насолоджуються, зачаровані ґуами природи. Але той, чиї очі просвітлені знанням, може бачити все це.

TEXT 11: Наполегливі трансценденталісти, які досягли самоусвідомлення, можуть ясно бачити все це. Але люди, бідні на розум, що не усвідомили себе, не здатні збагнути, що відбувається, навіть якщо докладають зусиль.

TEXT 12: Сяйво сонця, що розганяє морок цілого світу, виходить з Мене. І блиск місяця, і світло вогню також виходять з Мене.

TEXT 13: Я входжу в кожну планету, і завдяки Моїй енерґії всі планети залишаються на своїх орбітах. Я стаю місяцем й наповнюю життєвим соком усі овочі.

TEXT 14: Я — вогонь травлення в тілах усіх живих істот, і Я з’єднуюсь з життєвим повітрям, що входить і виходить, і таким чином перетравлює чотири різновиди їжі.

TEXT 15: Я перебуваю в серці кожного, і з Мене походять пам’ять, знання і забуття. Мета всіх Вед — пізнати Мене. Насправді ж Я — укладач Веднти, і Я — знавець Вед.

TEXT 16: Є дві категорії істот: підвладні омані й безгрішні. В матеріальному світі кожна істота схильна помилятись, але в духовному світі істота безгрішна.

TEXT 17: Окрім цих двох, існує вища жива істота, неперевершена Особистість, Верховна Душа, Сам вічний Господь, який ввійшов у ці три світи й підтримує їх.

TEXT 18: Я трансцендентний, вищий од усіх живих істот, як гріховних, так і безгрішних, і Я неперевершений, — тому і світ, і Веди прославляють Мене як Верховну Особу.

TEXT 19: Кожен, хто знає Мене як Верховного Бога-Особу і не сумнівається в цьому, вже пізнав усе, і тому він беззастережно віддається любовному служінню Мені, о сину Бгарати.

TEXT 20: Це — найпотаємніша частина ведичних стр, о безгрішний, і Я відкрив її тобі. Кожен, хто зрозуміє це, стане мудрим, і його зусилля увінчає досконалість.