TEXT 27
іччг-двеша-самуттгена
двандва-мохена бграта
сарва-бгӯтні саммоха
сарґе йнті парантапа
іччг—бажання; двеша—і ненависть; самуттгена—постають із; двандва—двоїстості; мохена—ілюзією; бграта—нащадок Бгарати; сарва—усі; бгӯтні—живі істоти; саммохам—в омані; сарґе— народжуючись; йнті—ідуть; парантапа—підкорювач ворогів.
О звитяжний нащадку Бгарат, усі живі істоти народжуються в ілюзії, бо введені в оману двоїстістю, що постає з бажання й відрази.
Підлеглість Верховному Господеві, який є чистим знанням, — природне становище живої істоти. Коли живу істоту огортає омана, вона втрачає це чисте знання, стає підвладною ілюзорній енерґії й перестає розуміти Верховного Бога-Особу. Ілюзорна енерґія виявляється в двоїстості бажання й ненависті. Внаслідок бажання й відрази невіглас хоче стати єдиним із Верховним Господом й заздрить становищу Кши як Верховного Бога-Особи. Чисті віддані, яких не обманюють й не забруднюють бажання та ненависть, можуть зрозуміти, як Господь р Кша являє Себе через Свої внутрішні потенції, але ті, кого вводять в оману двоїстість й невігластво, вважають, що Верховний Бог-Особа є породження матеріальних енерґій. Це їхнє нещастя. Життя людей, що заблукали, минає в двоїстості ганьби і честі, горя і щастя, чоловічого й жіночого, гарного й поганого, задоволення й болю тощо. Вони думають: «Ось моя дружина. Ось мій дім. Я господар у ньому. Я чоловік цієї жінки». Все це прояви двоїстості, що її породжує ілюзія. Людина, яку збивають з пантелику двоїсті проявлення, геть втрачає розум і тому Верховний Бог-Особа залишається незбагненним для неї.