ГЛАВА ДЕСЯТА
«Бгаґаватам» відповідає на всі запитання
ВІРШ 1: Шрі Шукадева Ґосвамі сказав: «Шрімад-Бгаґаватам» розглядає десять тем: творення всесвіту, вторинне творення, планетні системи, Господня опіка, рушійна сила творення, зміни Ману, наука про Бога, повернення додому, до Бога, звільнення і суммум бонум.
ВІРШ 2: Щоб підкреслити трансцендентну природу суммум бонум, «Шрімад-Бгаґаватам» висвітлює решту тем або покликаючись на висновки Вед, або пояснюючи їх сам, або підсумовуючи пояснення великих мудреців.
ВІРШ 3: Первинне творення шістнадцяти складових матерії: п’яти першоелементів [вогню, води, землі, повітря і неба], звуку, форми, смаку, запаху, дотику, а також очей, вух, носа, язика, шкіри та розуму, — називають сарґа, тоді як породжену цим подальшу взаємодію ґун матеріальної природи — вісарґа.
ВІРШ 4: Правильне становище для живих істот полягає в тому, щоб коритися законам Господа і завдяки тому жити повністю вмиротвореним під опікою Верховного Бога-Особи. Ману та їхні закони призначені на те, щоб вказувати людям правильний напрямок в житті. Рушійна сила діяльности — це бажання працювати заради плодів праці.
ВІРШ 5: Наука про Бога описує втілення Бога-Особи і Його різноманітні діяння, а також діяння Його великих відданих.
ВІРШ 6: Коли живі істоти разом зі своєю схильністю до зумовленого життя занурюються в Маха-Вішну, що лежить у містичному сні, це називають згортанням космічного прояву. Звільнення для живої істоти полягає в тому, щоб непохитно втвердитись у своїй відначальній формі, покинувши всі грубі та тонкі змінні матеріальні тіла.
ВІРШ 7: Верховне джерело космічного прояву, його вмістище і причина його згортання — Всевишній , що Його називають Верховна Істота або Наддуша. Отже Він — Верховне Джерело, Абсолютна Істина.
ВІРШ 8: Індивідуальну особу, що має різні органи чуття, називають адг’ятміка, а індивідуальне панівне божество чуттів — адгідайвіка. Видиме для очей тіло називають адгібгаутіка.
ВІРШ 9: Усі три вищезгадані рівні різних істот залежать одне від одного. Одного без іншого не зрозуміти. Проте Верховна Істота, що бачить кожного з них, не залежить ні від кого, і тому являє собою вишній притулок всіх притулків.
ВІРШ 10: Розділивши різні всесвіти, велетенська всесвітня форма Господа [Маха-Вішну], вийшовши з причинового океану, де з’явився перший пуруша-аватара, увійшов у кожен окремий всесвіт, бажаючи лягти на створені трансцендентні води [Ґарбгодаку].
ВІРШ 11: Верховна Особа не безособистісна і тому, безперечно, є нара, тобто особа. Через це трансцендентна вода, яку створив Верховний Нара, має назву нара. А що Він лягає на ту воду, Його називають Нараяна.
ВІРШ 12: Треба знати, що всі матеріальні елементи, діяльність, час, ґуни, а також живі істоти, що їм дано насолоджуватись цим всім, існують тільки з Його милости, і щойно Він припиняє дбати про них, все зникає в небуття.
ВІРШ 13: Забажавши проявити з Себе Самого розмаїття живих істот, Господь, лежачи в містичному сні, зовнішньою енерґією породив золотавий символ сімені.
ВІРШ 14: Послухай від мене, як енерґія Його Господньої Милости розділяє єдине на згадані вище три категорії: на панівні істоти, підпорядковані істоти та матеріальні тіла.
ВІРШ 15: З неба, яке міститься в трансцендентному тілі творця, Маха-Вішну, виникли чуттєва, розумова та фізична енерґії, а також першоджерело всієї життєвої сили.
ВІРШ 16: Як супутники царя йдуть за своїм паном, так само, коли рухається сукупна енерґія, рухаються всі інші живі істоти, а коли вона припиняє діяти, чуттєва діяльність живих істот припиняється.
ВІРШ 17: Коли вірат-пуруша привів у рух життєву силу, вона породила голод і спрагу, а коли Він забажав пити і їсти, відкрився рот.
ВІРШ 18: З Його рота проявляється піднебіння, а потім виникає язик. Тоді постають різні смаки, щоб язик міг ними насолоджуватись.
ВІРШ 19: Коли Всевишній забажав говорити, з Його рота залунала мова. Тоді з рота виникло панівне божество вогню. Але коли Він лежав на воді, вся ця діяльність залишалась непроявленою.
ВІРШ 20: Потім, коли верховний пуруша забажав відчувати запахи, виникли ніздрі і дихання , з’явились ніс і запахи , а також проявилось панівне божество повітря, що переносить запахи.
ВІРШ 21: Коли все існувало в пітьмі, Господь забажав побачити Себе і все створене. Тоді проявились очі, світлосяйний бог Сонця, зір та об’єкти зору.
ВІРШ 22: Коли великі мудреці запрагли отримати знання, з’явились вуха, слух, панівне божество слуху та об’єкти слуху. Великі мудреці бажали почути про Суть.
ВІРШ 23: Коли виникло бажання відчувати фізичні ознаки матерії, як-от м’якість, твердість, тепло, холод, легкість і важкість, виникли саме чуття дотику, шкіра, шкіряні пори, волосся на тілі та панівні божества волосся (дерева). Всередині і ззовні шкіру огорнув повітряний покрив, що забезпечує відчуття дотику.
ВІРШ 24: Тоді, коли Верховна Особа забажав виконувати різноманітну діяльність, виникли дві руки, сила, що керує ними, Індра — півбог райських планет, а також діяльність, пов’язана з руками і цим півбогом.
ВІРШ 25: Тоді на Його бажання цілеспрямованого руху в Нього проявились ноги, а з ніг виникло панівне божество на ім’я Вішну. Під Його особистим наглядом всі різновиди людей заходжуються коло жертвопринесень згідно зі своїми визначеними обов’язками.
ВІРШ 26: Потім для того, щоб насолоджуватись сексом, зачинати потомство і смакувати райський нектар, Господь створив ґеніталії. Так з’явились статеві органи і їхнє панівне божество, Праджапаті. Об’єкти статевої насолоди і їхнє панівне божество підвладні статевим органам Господа.
ВІРШ 27: Далі , коли Він забажав випорожнитись перетравленою їжею, виникли анальний отвір, орган випорожнення (пряма кишка), а також його панівне божество Мітра. Орган випорожнення і самі випорожнення перебувають під захистом панівного божества.
ВІРШ 28: Потім, коли Він забажав переходити з одного тіла в інше, створено пуп, повітряний потік, який спричиняє вихід з тіла, і смерть. Пуп дає притулок і смерті, і віддільній силі.
ВІРШ 29: Коли в Господа виникло бажання їсти й пити, з’явились живіт, кишки та судини. Річки й моря — це джерело їхнього живлення й обміну речовин.
ВІРШ 30: Коли Він захотів міркувати про діяльність Його енерґії, тоді з’явились серце (осідок розуму), розум, місяць, рішучість і всі бажання.
ВІРШ 31: Сім складових тіла, а саме: тонкий покрив на шкірі, сама шкіра, плоть, кров, жир, кістковий мозок і кості — створено з землі, води й вогню, тоді як дихання життя — з неба, води й повітря.
ВІРШ 32: Органи чуття прив’язані до ґун матеріальної природи, а ґуни постають із оманного его. Розум переживає різноманітні матеріальні стани (щастя й нещастя), а інтелект являє собою здатність розуму розважати.
ВІРШ 33: Ці елементи складаються в грубі форми, як-от планети, що про них я тобі розповідав, і покривають зовнішній прояв Бога-Особи.
ВІРШ 34: А вище за це [грубе проявлення] простягається трансцендентний світ, тонший від найтонших форм. Йому немає початку, середини і кінця, і тому він перебуває поза межами слів, умоглядних теорій і матеріальних уявлень.
ВІРШ 35: Чисті віддані Господа, які добре Його розуміють, не визнають жодної з вищезгаданих форм Господа, що я описав тобі з матеріального погляду.
ВІРШ 36: Він, Бог-Особа, проявляє Себе в трансцендентній формі, що її представляють Його трансцендентне ім’я, якості, розваги, оточення і трансцендентне розмаїття. Хоча Він не влягає впливові Своєї діяльности, коли Він діє, здається, що Він залежить від наслідків Своїх вчинків.
ВІРШ 37–40: Царю, нехай же тобі буде відомо, що всі живі істоти відповідно до їхніх дій у минулому створив Верховний Господь. Серед них: Брахма і його сини, як-от Дакша, змінні правителі, як-от Вайвасвата Ману, півбоги, як-от Індра, Чандра і Варуна, великі мудреці, як-от Бгріґу, В’яса і Васіштга, жителі Пітрілоки і Сіддгалоки, чарани, ґандгарви, від’ядгари, асури, якші, кіннари і ангели, зміїний рід, мавполюди кімпуруші, люди, жителі Матрілоки, демони, пішачі, привиди, духи, божевільні, злі духи, добрі й лихі зірки, домовики, лісові звірі, птахи, свійські тварини, плазуни, гори, рухомі й нерухомі живі істоти, живі істоти, народжені з зародку, з яйця, з поту і з насіння, і всі інші — хоч вони у воді, хоч на землі, хоч у небі, хоч у щасті, хоч у горі, хоч у щасті, змішаному з горем. Їх усіх, відповідно до їхніх дій у минулому, створив Верховний Господь.
ВІРШ 41: Різні живі істоти живуть під впливом різних якостей матеріальної природи — ґуни добра, ґуни страсти і ґуни пітьми, і відповідно до цього їх називають півбогами, людьми і жителями пекла. Але кожна ґуна природи, царю, змішана з двома іншими, а тому і собі розпадається на три. Отже, кожен вид живих істот перебуває під впливом не тільки своєї основної ґуни, але й інших теж, і так набуває відповідної вдачі.
ВІРШ 42: Заклавши підвалини творіння , Він , Бог - Особа , — опора всього сущого у всесвіті — з’являється в різних втіленнях і напучує всі зумовлені душі : серед людей, нижчих за людей істот та півбогів.
ВІРШ 43: Згодом, наприкінці епохи, Господь у формі Рудри, руйнівника, Сам знищить усе творіння, як вітер розвіює хмари.
ВІРШ 44: Так великі трансценденталісти описують діяння Верховного Бога-Особи, але чисті віддані дістають право бачити ще славетніші прояви трансцендентного, поза сферою цих явищ.
ВІРШ 45: Господь не бере безпосередньої участи ані у творенні, ані у знищенні матеріального світу. Ведичні описи, які говорять за Його безпосереднє втручання, просто призначені спростувати уявлення про те, що творець — це матеріальна природа.
ВІРШ 46: Періодичне творення і знищення, описане тут у загальних рисах, — це закон, який визначає тривалість як одного дня Брахми, так і всього прояву махат і розгортання матерії загалом.
ВІРШ 47: Царю, згодом я поясню тобі виміри часу в його грубій і тонкій формах з їхніми відмітними ознаками, але зараз дозволь мені описати Падма-калпу.
ВІРШ 48: Вислухавши описи творіння, Шаунака Ріші запитав Суту Ґосвамі про Відуру, тому що Сута Ґосвамі вже розповів йому про те, як Відура пішов з дому, покинувши всіх родичів, хоч від них дуже важко відмовитись.
ВІРШ 49–50: Шаунака Ріші сказав: Розкажи нам, будь ласка, які теми обговорювали між собою Відура з Майтреєю в бесіді про трансцендентне, про що запитував Відура і що відповідав йому Майтрея. Будь ласка, відкрий нам також причину, з якої Відура порвав зв’язки зі своїми родичами, і чому він таки повернувся додому. Будь ласка, розкажи нам також, що робив Відура, відвідуючи святі місця.
ВІРШ 51: Шрі Сута Ґосвамі відповів: Зараз я розповім вам усе, що пояснив великий мудрець, відповідаючи на запитання царя Парікшіта. Будь ласка, слухайте уважно.