TEXT 32
сарґ дір анта ча
мадгйа чаівхам арджуна
адгйтма-відй відйн
вда правадатм ахам
сарґм—усіх творінь; ді—початок; анта—кінець; ча—також; мадгйам—середина; ча—і; ева—неодмінно; ахам—Я є; арджуна—о Арджуно; адгйтма-відй—духовне знання; відйнм—з усієї освіти; вда—природний висновок; правадатм—з аргументів; ахам—Я є.
Я — початок, кінець і середина всіх творінь, о Арджуно. З усіх різновидів знання Я — духовна наука про душу, а для логіків Я — остаточна істина.
Під час творення матеріального світу в першу чергу створюється сукупність матеріальних елементів. Як з’ясовувалося вище, космічний прояв створюється й існує під наглядом Мах-Вішу, Ґарбгодакай Вішу і Кшродакай Вішу, а потім Господь іва знову знищує його. Брахм є вторинний творець. Всі ці дійові сили творення, підтримування та знищення є втіленнями матеріальних якостей Верховного Господа. Отже, Він — початок, середина і кінець усього творення.
Для того, щоб поглибити і розширити свою освіту, існує чимало літературних джерел, якими є чотири Веди, шість доповнень до них, Веднта-сӯтра, книги з логіки, з релігії та Пури. Тобто, вся ведична література складається загалом з чотирнадцяти розділів. Серед них, та книга, яка дає адгйтма-відйу, духовне знання, — зокрема Веднта-сӯтра — являє собою Кшу.
Логіки користуються різними арґументами. Підкріплення якого-небудь арґументу доказом, що підтверджує також довід опонента, називають джалпою. Спроби просто нанести поразку суперникові називають вітаою. А остаточний висновок називають вдою. І ця остаточна істина представляє Кшу.