ГЛАВА ТРИНАДЦЯТА

TEXTS 1-2: Арджуна сказав: О мій дорогий Кшо, я хочу дізнатись про практі (природу), про пурушу (того, хто насолоджується), про поле і того, хто знає поле, про знання і про об’єкт пізнання.

Верховний Бог-Особа сказав: Тіло, о син Кунт, називають полем; а того, хто знає тіло, називають тим, хто знає поле.

TEXT 3: О нащадку Бгарати, ти повинен зрозуміти, що Я також перебуваю в усіх тілах і знаю їх, і що розуміння тіла й того, хто знає його, називають знанням. Таке Моє слово.

TEXT 4: Слухай далі, Я стисло опишу тобі поле діяльності та його природу, те, як воно змінюється, звідки виникає, а також — хто знає це поле і як саме він впливає на нього.

TEXT 5: Багато мудреців в різних ведичних писаннях описали знання про поле діяльності і того, хто знає діяльність. У найбільш цілісному вигляді його представляє Веднта-сӯтра з вичерпним поясненням причин і наслідків.

TEXTS 6-7: П’ять великих елементів, оманне его, інтелект, непроявлене, десять чуттів і розум, п’ять об’єктів чуттів, бажання, ненависть, щастя, горе, сукупність усього, ознаки життя, переконання — всі вони, як вважають, складають разом поле діяльності та його взаємодії.

TEXTS 8-12: Скромність; відсутність гордощів; відмова од насильства; терпимість; звернення до істинного духовного вчителя; простота; чистота; стійкість; самодисципліна; відмова від об’єктів чуттєвого задоволення; відсутність оманного его; усвідомлення того, що народження, смерть, старість і хвороби є зло; відсутність прихильностей; свобода від затягуючого впливу дітей, дружини, домівки тощо; спокій перед лицем приємних і неприємних подій; постійна і чиста відданість Мені; прагнення жити самотньо; відмежованість від загальної маси людей; визнання важливості самореалізації; філософський пошук Абсолютної Істини — все це Я проголошую знанням, а все, що б не існувало окрім цього, є невігластво.

TEXT 13: Тепер Я поясню тобі, що є пізнаване, зрозумівши яке, ти відчуєш смак вічного. Брахман, дух, що не має початку й підпорядкований Мені, перебуває за межами причин і наслідків матеріального світу.

TEXT 14: Скрізь Його руки й ноги, Його очі, голови і Його лиця, і вуха Він має всюди. Таким чином Наддуша існує, пронизуючи Собою все.

TEXT 15: Наддуша є первинне джерело всіх чуттів, хоча Сама їх не має. Вона ні до чого не прив’язана, хоча й підтримує існування всіх живих істот. Вона трансцендентна до ґуів матеріальної природи, але водночас керує ними.

TEXT 16: Верховна Істина перебуває всередині і зовні всього сущого, рухомого й нерухомого. Вона існує в Своїй тонкій духовній формі й тому перебуває поза межами матеріального бачення або пізнання. Хоча Вона близька до усього, водночас Вона дуже-дуже далеко.

TEXT 17: Хоча Наддуша здається поділеною між усіма живими істотами, Вона неподільна. Вона — одне ціле. Варто зрозуміти, що Вона не тільки підтримує існування кожної живої істоти, але й поглинає все і всьому дає розвиток.

TEXT 18: Вона — джерело світла в усіх світлосяйних тілах. Непроявлена, Вона перебуває над тьмою матерії. Вона — знання, предмет пізнання і Вона є мета пізнання. Вона мешкає в серці кожного.

TEXT 19: Отже, Я стисло описав поле діяльності (тіло), знання і об’єкт пізнання. Лише Мої віддані можуть належним чином усвідомити це й відтак досягти Мого духовного єства.

TEXT 20: Знай же, що матеріальна природа й живі істоти не мають початку. Їхні перетворення й ґуи матерії є витворами матеріальної природи.

TEXT 21: Природу вважають за причину всіх матеріальних причин і наслідків, тоді як жива істота є причина різноманітних страждань і радощів у цьому світі.

TEXT 22: Таким чином, жива істота, перебуваючи в матеріальній природі й насолоджуючись її трьома ґуами, слідує шляхами життя. Все це відбувається внаслідок її зв’язку з матерією. Так вона пізнає добро і зло, що притаманні різним формам життя.

TEXT 23: У цьому тілі є ще й інший, той, що зазнає трансцендентної насолоди, — Господь, верховний володар, який спостерігає й дозволяє, і йменується Наддушею.

TEXT 24: Той, хто розуміє цю філософію, яка розглядає матеріальну природу, живу істоту і взаємодію ґу природи, неодмінно досягне звільнення. Він більше ніколи не народиться тут, незалежно від свого теперішнього стану.

TEXT 25: Одні сприймають Наддушу в собі шляхом медитації, інші — вдосконалюючи знання, а ще інші — працюючи без прагнення плодів своєї діяльності.

TEXT 26: Є й такі, котрі, хоча й необізнані в духовному знанні, починають поклонятись Верховному Господу, почувши про Нього від інших. Внаслідок своєї схильності дослухатись до авторитетів, вони також виходять за коло народження й смерті.

TEXT 27: О провідник Бграт, знай, що все суще, рухоме й нерухоме, є лише поєднанням поля діяльності й того, хто знає поле.

TEXT 28: Той, хто бачить, що Наддуша супроводжує індивідуальну душу в кожному тілі, і хто розуміє, що ні душа, ні Наддуша не підлеглі руйнуванню в цьому тлінному тілі — той бачить істину.

TEXT 29: Той, хто бачить, що Наддуша однаково присутня скрізь, у кожній живій істоті, — того не покидає розум. Так він наближається до трансцендентної мети.

TEXT 30: Той, хто здатний бачити, що тіло, яке створене з матеріальної природи, виконує всю діяльність, і хто бачить, що істинне «я» бездіяльне — той бачить істину.

TEXT 31: Коли розважлива людина перестає бачити відмінність живих істот, яку зумовлює різниця між їхніми матеріальними тілами, і бачить, що живі істоти перебувають скрізь, — вона приходить до усвідомлення Брахмана.

TEXT 32: Обдаровані баченням вічності сприймають нетлінну душу як трансцендентну, вічну й непідвладну ґуам природи. Незважаючи на зв’язок з матеріальним тілом, о Арджуно, душа перебуває в бездіяльності й нічим не зв’язана.

TEXT 33: Хоча небо проникає у все, воно, внаслідок своєї тонкої природи, не змішується ні з чим. Так само і душа, яка наділена баченням Брахмана, не змішується з тілом, хоча й перебуває в ньому.

TEXT 34: О сину Бгарати, подібно до сонця, яке одне освітлює весь усесвіт, жива істота, одна в тілі, осяває все тіло свідомістю.

TEXT 35: Ті, що очима знання бачать відмінність тіла од того, хто знає тіло, й можуть також зрозуміти, як звільнитись з рабства матеріальної природи, досягають вищої мети.