TEXT 5
йат скгйаі прпйате стгна
тад йоґаір апі ґамйате
ека скгйа ча йоґа ча
йа пайаті са пайаті
йат—котре; скгйаі—за допомогою методів філософії скгйі; прпйате—досягають; стгнам—становище; тат—те; йоґаі—відданим служінням; апі—також; ґамйате—можна досягти; екам—один; скгйам—аналітичне вивчення; ча—і; йоґам—діяльність у відданості; ча—і; йа—той, хто; пайаті—бачить; са— він; пайаті—справді бачить.
Той, хто знає, що становища, якого досягнуто за допомогою аналітичного дослідження, можна також досягти за допомогою відданого служіння, і розуміє, що скгйа і йоґа перебувають на одному рівні, — той бачить справжній стан речей.
Справжнє призначення філософського пошуку полягає в тому, щоб віднайти кінцеву мету життя. А що кінцевою метою життя є самоусвідомлення, то й немає різниці між висновками, до яких ведуть ці два шляхи. Філософська розвідка скгйі приводить до висновку, що жива істота не є складовою частиною матеріального світу, а що вона — невід’ємна частка верховного духовного цілого. Отже, духовна душа не має нічого спільного з матеріальним світом, і її діяльність повинна бути якось пов’язана із Всевишнім. Коли вона діє в свідомості Кши, вона, по суті, перебуває в своєму одвічному природному становищі. Вивчаючи філософію скгйі, людина зрікається матерії, а на шляху йоґи, відданого служіння, її приваблює робота в свідомості Кши. Насправді обидва шляхи є одне й те ж саме, хоча на перший погляд і здається, що один з них породжує відчуженість, а другий — прив’язаність. Але відчуженість од матеріального і прив’язаність до Кши — насправді є одне й те ж саме. Той, хто розуміє це, бачить справжній стан речей.