ГЛАВА ТРИДЦЯТЬ ДРУГА

1: Бог-Особа сказав: Людина, життя якої зосереджується навколо сім’ї, досягає матеріального добробуту завдяки релігійним обрядам. Завдяки цим обрядам вона виконує своє бажання насолодитися матеріальним процвітанням і задовольнити чуття. Вона знову й знову повторює цю послідовність дій.

2: Такі люди надто прив’язані до чуттєвого задоволення і тому ніколи не вдаються до відданого служіння. Хоча вони виконують всілякі жертвопринесення і складають урочисті обітниці для задоволення півбогів та пращурів, свідомість Крішни, віддане служіння, їх не цікавить.

3: Такі матеріалісти, прив’язані до чуттєвого задоволення і віддані предкам та півбогам, можуть піднятися на Місяць. Там вони п’ють сік соми, але потім знову повертаються на цю планету.

4: Коли Верховний Бог-Особа, Харі, лягає на Своє зміїне ложе, відоме як Ананта Шеша, усі планети матеріалістів, разом із райськими планетами, як оце Місяць, ідуть в небуття.

5: Люди гострого інтелекту і чистої свідомості знаходять цілковите задоволення у свідомості Крішни. Звільнившись від впливу ґун матеріальної природи, вони діють без бажання задовольнити чуття. Вірні своєму визначеному обов’язку, вони діють так, як їм покладено.

6: Виконуючи свої обов’язки, діючи без прив’язаності й почуття власності чи оманного его і таким чином повністю очистивши свою свідомість, людина повертається до свого природного становища. Виконуючи таким чином свої так звані матеріальні обов’язки, людина може легко увійти в царство Бога.

7: Йдучи дорогою світла, такі звільнені особи досягають досконалого Бога-Особи, володаря матеріального й духовного світів, а також верховної причини їхньої появи та знищення.

8: Ті, хто поклоняється Хіран’яґарбзі, поширенню Бога-Особи, залишаються в матеріальному світі доти, доки закінчиться дві парардги, тобто до моменту смерті Господа Брахми.

9: Збагачений досвідом життя протягом двох парардг    —    часу, яким обмежено існування трьох ґун матеріальної природи,    —    Господь Брахма згортає матеріальний всесвіт, вкритий оболонками землі, води, повітря, вогню, ефіру, розуму, его тощо, і повертається до Бога.

10: Йоґи, що практикою дихальних вправ і опанування розуму позбулися прив’язаності до матеріального світу, піднімаються до планети Брахми, подолавши величезну відстань до неї. Покинувши свої тіла, вони входять у тіло Господа Брахми, а коли Брахма досягає звільнення і йде до Верховного Бога-Особи, Верховного Брахмана, ці також входять у царство Бога разом з ним.

11: Отож, люба матінко, виконуючи віддане служіння, відразу ж віддайся під притулок Верховного Бога-Особи, що перебуває в серці кожної істоти.

12–15: Люба мати, є люди, які поклоняються Верховному Богові-Особі з якоюсь корисливою ціллю, але навіть півбоги, як оце Брахма, великі мудреці, як Санат-кумара, і великі муні, як Марічі, змушені знову повертатися в матеріальний світ під час творення всесвіту. Коли три ґуни матеріальної природи починають взаємодіяти, Брахма, творець проявленого космосу і вмістище ведичної мудрості, а також великі мудреці, вчителі духовної практики й системи йоґи, під впливом чинника часу повертаються назад у матеріальний світ. Завдяки своїй безкорисливій діяльності вони звільняються й досягають першого втілення пуруші, але під час творення вони повертаються, отримуючи таку саму форму й таке саме становище, як і перед тим.

16: Люди, які надмірно прив’язані до матеріального світу, ретельно і з глибокою вірою виконують свої визначені обов’язки. Вони щодня виконують усе, що їм покладено за обов’язок, прагнучи насолодитися плодами своєї праці.

17: Діючи під впливом ґуни пристрасті й не приборкуючи чуття, такі люди сповнені тривог і завжди прагнуть чуттєвих насолод. Вони поклоняються прабатькам і працюють день і ніч, намагаючись поліпшити економічне становище своєї сім’ї, громади й країни.

18: Їх називають трай-варґіка, бо їхні інтереси зводяться до трьох методів поліпшення свого становища. Вони відвертаються від Верховного Бога-Особи, що може забрати всі страждання зумовленої душі. Їх не цікавлять розваги Верховного Бога-Особи, що описують трансцендентну велич Господа й тому якнайбільше варті нашої уваги.

19: Вищою волею Господа такі люди приречені на поразку. Через їхнє небажання слухати нектарні оповіді про діяння Верховного Бога-Особи, їх порівнюють до поїдачів випорожнень, свиней. Вони відмовляються слухати про трансцендентні дії Господа й замість того слухають про нечестиві дії матеріалістів.

20: Таким матеріалістам вдається досягнути планети Пітрілока, йдучи за південним шляхом сонця, але потім вони знову повертаються на цю планету й народжуються в своїх власних родинах, знову беручись до тої самої корисливої діяльності й присвячуючи їй усе життя, від народження до смерті.

21: Коли результати їхньої доброчесної діяльності вичерпуються, вони з вищої волі знову падають на цю планету, як людина, досягнувши високої посади, іноді несподівано падає зі свого становища.

22: Отож, люба матусю, Я раджу тобі віддатися під притулок Верховного Бога-Особи, бо Його лотосові стопи    —    гідний об’єкт поклоніння. Поклоняйся Йому з усією відданістю й любов’ю, і ти втвердишся у трансцендентному любовному служінні.

23: Практика свідомості Крішни й віддане служіння Крішні дають можливість швидко розвинути знання та відреченість і досягнути самоусвідомлення.

24: Розум піднесеного відданого врівноважений навіть під час діяльності чуттів, і відданий залишається трансцендентним до того, що приємне й неприємне.

25: Завдяки своєму трансцендентному інтелекту чистий відданий на все дивиться однаково і бачить свою непричетність до матеріальної скверни. Він не поділяє речі на вищі й нижчі і відчуває, що піднявся на трансцендентний рівень і став якісно рівним Верховній Особі.

26: Верховний Бог-Особа єдиний і являє Собою довершене трансцендентне знання, але послідовникам різних методів пізнання він являє Себе по-різному: як безособистісний Брахман, як Параматма, як Верховний Бог-Особа або як пуруша-аватара.

27: Усіх йоґів об’єднує спільне розуміння того, що потрібно розвинути цілковиту відреченість від матерії. Цього стану можна досягнути різними формами йоґи.

28: Ті, хто відкидає Трансцендентність, пізнають Верховну Абсолютну Істину методом емпіричного чуттєвого сприйняття і, спираючись на свої хибні умовиводи, вважають усе відносним.

29: З сукупної матеріальної енерґії, махат-таттви, я проявив оманне его, три ґуни матеріальної природи, п’ять матеріальних елементів, індивідуальну свідомість, одинадцять чуттів і матеріальне тіло. Весь усесвіт постає з Верховного Бога-Особи.

30: Це досконале знання здобуває людина, яка з вірою, непохитністю і повною відреченістю присвятила себе відданому служінню, яка завжди занурена в думки про Всевишнього і яка не має ніякого зв’язку з матерією.

31: О вельмишановна матінко! Я описав тобі шлях пізнання Абсолютної Істини, яким можна дійти правдивого розуміння матерії, духу та їхнього зв’язку.

32: Вінець філософського пошуку    —    це пізнати Верховного Бога-Особу. Зрозумівши це і звільнившись від впливу ґун матеріальної природи, людина піднімається на рівень відданого служіння. Чи відданим служінням, чи філософським пошуком, треба знайти найвищу ціль    —    Верховного Бога-Особу.

33: Різні чуття по-різному сприймають один і той самий об’єкт, тому що він має різні якості. Так само Верховний Бог-Особа    —    один, але у світлі різних пояснень священних писань Його бачать по-різному.

34–36: Виконуючи кармічну діяльність і жертвопринесення, роздаючи пожертви, виконуючи аскези, вивчаючи різні писання, провадячи філософський пошук, опановуючи розум, приборкуючи чуття, приймаючи зречений стан і виконуючи свої обов’язки, визначені згідно з суспільним станом, практикуючи різні елементи йоґи, розвиваючи відданість Господу і виконуючи віддане служіння у двох аспектах, з прив’язаністю й без прив’язаності, пізнаючи науку самоусвідомлення і розвиваючи глибоку відреченість, знавець різних методів самоусвідомлення пізнає Верховного Бога-Особу таким, яким Він являє Себе в матеріальному світі, а також у трансцендентному світі.

37: Люба матінко, я пояснив тобі метод відданого служіння та його чотири форми, яких воно набирає в людському суспільстві. Також я пояснив тобі, як вічний час переслідує живі істоти, хоча його плин для них непомітний.

38: Існує безліч форм матеріального буття, в які жива істота може потрапити згідно зі своїми діями, що вона виконує в невігластві чи забутті про своє справжнє єство. Люба матінко, істота, яка поринає в це забуття, не може збагнути, що на неї чекає попереду.

39: Господь Капіла вів далі: Це вчення не слід відкривати заздрісним, аґностикам і людям нечистої поведінки. Також не слід його відкривати лицемірам і тим, хто пишається матеріальними статками.

40: Також цього не можна вчити людей занадто жадібних і занадто прив’язаних до сімейного життя, невідданих і тих, хто вороже ставиться до відданих і Бога-Особи.

41: Це знання можна давати вірному відданому, який шанує духовного вчителя, вільний від заздрості, приязний до всіх живих істот і щиро прагне служити.

42: Духовний вчитель повинен пояснювати цю науку тому, хто вважає Верховного Бога-Особу найдорожчим за все на світі, хто нікому не заздрить, цілковито чистий і розвинув відреченість від усього, що не пов’язане зі свідомістю Крішни.

43: Кожен, хто хоча б раз із вірою та любов’ю зосередив на Мені свій розум, і кожен, хто слухає й переказує оповіді про Мене, неодмінно повертається додому, до Бога.