ГЛАВА СІМНАДЦЯТА

TEXT 1: Арджуна запитав: О Кшо, яким є становище тих, хто не дотримується принципів стр, а поклоняється згідно з власними уподобаннями? Перебувають вони в благочесті, пристрасті, чи в невігластві?

TEXT 2: Верховний Бог-Особа сказав: Відповідно до того, які ґуи природи переважно впливають на втілену душу, її віра може бути трьох типів — в благочесті, в пристрасті або в невігластві. Слухай же тепер про це.

TEXT 3: О сину Бгарати, згідно з впливом на неї різних ґу природи, людина розвиває певний тип віри. Таким чином, приналежність людини до тої чи іншої релігії залежить від ґу, які переважають у ній.

TEXT 4: Люди в ґуі благочестя поклоняються напівбогам, у ґуі пристрасті — демонам, а ті, хто перебуває в ґуі невігластва, вшановують привидів та духів.

TEXTS 5-6: Тих, хто з гордощів та егоїзму накладає на себе суворі тапасйі, не згадані в страх, кого спонукує хтивість й прив’язаність, тих ворогів духовного поступу, які мордують матеріальні елементи тіла й Наддушу в ньому,—називають демонами.

TEXT 7: Навіть їжа, якій віддає перевагу людина, буває трьох різновидів, залежно від трьох ґу матеріальної природи. Те ж саме стосується й жертвопринесень, аскетизму й благодійності. Тепер же послухай про відмінності між ними.

TEXT 8: Їжа, яка збільшує тривалість життя, очищує існування, дає силу, здоров’я, щастя й вдоволеність — така їжа приваблює тих, хто перебуває в ґуі благочестя. Вона соковита, масляниста, корисна для здоров’я й приємна серцю.

TEXT 9: Їжа надто гірка, надто кисла, солона, перчена, гостра, суха й гаряча приваблює людей в ґуі пристрасті. Така їжа викликає страждання, нещастя й хвороби.

TEXT 10: Їжа, яку приготували більш ніж за три години до їди, їжа несмачна, зіпсована й гнила, їжа, яка складається з рештків чиєїсь їжі й непридатних продуктів, — дорога тим, хто перебуває в ґуі пітьми.

TEXT 11: Жертвопринесення, які здійснюють згідно з настановами стр, з почуттям обов’язку, тими, хто не прагне винагороди, — такі жертвопринесення перебувають у ґуі благочестя.

TEXT 12: Але знай, о вищий з Бграт, що жертвопринесення, здійснюване задля якоїсь матеріальної вигоди, або із гордощів, перебуває в ґуі пристрасті.

TEXT 13: Будь-яке жертвопринесення, здійснюване із зневагою до засад стр, без роздачі прасаду (духовної їжі), без співу ведичних гімнів, без винагороди священникам і без віри, належить до ґуи пітьми.

TEXT 14: Аскетизм тіла полягає в поклонінні Верховному Господеві, брхмаам, духовному вчителеві, старшим, якими є батько й мати, а також в чистоті, простоті, цнотливості й незастосуванні сили.

TEXT 15: Аскеза мови полягає в користуванні правдивими, приємними, цілющими словами, які не турбують інших, а також в реґулярному оспівуванні ведичних гімнів.

TEXT 16: А вдоволеність, простота, серйозність, самовладання та очищення свого існування складають аскетизм розуму.

TEXT 17: Такий аскетизм трьох різновидів, здійснюваний з трансцендентною вірою, без прагнення матеріальної вигоди і лише задля Всевишнього — називають аскетизмом в благочесті.

TEXT 18: Аскеза, яку людина здійснює з гордощів й задля того, щоб інші поважали, шанували й поклонялись їй, перебуває в ґуі пристрасті. Плоди її непевні й скороминущі.

TEXT 19: Аскеза, до якої вдаються із дурості, і яку супроводжує самокатування, або яке приносить шкоду й призводить до загибелі інших, належить до ґуи невігластва.

TEXT 20: Благодійність, здійснювана із почуття до обов’язку, без бажання отримати щось натомість, в належний час, в належному місці щодо гідної особи, вважають, перебуває в ґуі благочестя.

TEXT 21: У ґуі пристрасті перебуває благодійність, здійснювана із сподівання на якийсь прибуток, в надії отримати щось натомість, а також та, яку здійснюють неохоче.

TEXT 22: А милостиня, яку подано в нечистому місці, в невідповідний час, негідній особі або без належної уваги та поваги, перебуває в ґуі невігластва.

TEXT 23: Від сотворіння світу три слова — «о тат сат» — використовували, щоб вказати на Вищу Абсолютну Істину. Цими трьома символічними образами користуються брхмаи, оспівуючи ведичні гімни, й здійснюючи жертвопринесення задля вдоволення Всевишнього.

TEXT 24: Тому трансценденталісти, які здійснюють жертвопринесення, творять благодійність й вдаються до аскез згідно з настановами стр, щоб досягти Всевишнього, завжди починають зі складу «о».

TEXT 25: Не бажаючи плодів, людина повинна здійснювати різні форми жертвопринесення, благодійності й аскези зі словом «тат». Метою такої трансцендентної діяльності є звільнення з матеріальних пут.

TEXTS 26-27: Абсолютна Істина є метою жертвопринесення, яке здійснюють через віддане служіння, і визначають Її словом «сат». Того, хто здійснює таке жертвопринесення, також називають «сат». У всіх різновидах діяльності, яка пов’язана з жертвопринесеннями, аскетизмом і благодійністю, яка правдиво відтворює абсолютну природу й яку виконують заради вдоволення Верховної Особи, о сину Птги, також застосовують слово «сат».

TEXT 28: Але будь-які жертвопринесення, аскези й благодійність, що виконуються без віри у Всевишнього, є ненадійними, о сину Птги, і плоди їх недовговічні. Їх називають «асат» і вони не приносять користі ні в цьому житті, ні в наступному.