TEXT 37
йат тад аґре вішам іва
паріме ’мтопамам
тат сукга сттвіка проктам
тма-буддгі-прасда-джам
йат—котре; тат—те; аґре—спочатку; вішам іва—як отрута; паріме—наприкінці; амта—нектару; упамам—подібно до; тат— те; сукгам—щастя; сттвікам—в ґуі благочестя; проктам—сказано; тма—у своєму «я»; буддгі—інтелекту; прасда-джам—породжене із задоволення.
Те, що спочатку нагадує отруту, а наприкінці — нектар, те, що будить людину до самоусвідомлення — є щастям у ґуі благочестя.
Прагнучи самоусвідомлення, людина повинна дотримуватись численних правил і приписів, щоб опанувати свої чуття й розум, скеровуючи їх на душу. Всі такі процедури дуже складні й гіркі, мов отрута, але якщо людина неухильно дотримується приписів й сягає трансцендентного стану, вона починає смакувати справжній нектар й насолоджуватися духовним життям.