ГЛАВА ОДИНАДЦЯТА

1: Найтоншу частку матеріального прояву, яка неподільна і не утворює окремого тіла, називають атомом. Невидимий для ока, атом існує навіть після того, як розпадаються всі форми. Матеріальне тіло    —    це лише поєднання таких атомів, однак звичайна людина помилково вважає його за щось інше.

2: Атоми    —    це остаточна суть проявленого всесвіту. Коли вони залишаються у своїй власній формі, не утворюючи різних тіл, їх називають безмежною єдністю. Хоча, безперечно, існує безліч різних фізичних тіл, основу всього проявленого світу становлять атоми.

3: Час вимірюють за рухом атомів, сполучених у тіла. Час    —    це енерґія всемогутнього Бога-Особи, Харі, що керує рухом усіх фізичних тіл, залишаючись невидимим у фізичному світі.

4: Плин атомарного часу визначають за об’ємом простору, який займає один атом, а великий час    —    це час існування всієї непроявленої сукупності атомів.

5: Розміри атомів, на яких засновуєть відлік грубого часу, визначають так: два атоми складають один подвійний атом, а три подвійні атоми складають один гексатом. Гексатоми можна розрізнити в сонячному світлі, яке пробивається крізь щілини в віконній завісці. Гексатом, як це виразно видно, піднімається в повітрі вгору, до неба.

6: Тривалість часу, потрібна для сполучення трьох трасарену, називають труті, а сто труті складають одну ведгу. Три ведги становлять одну лаву.

7: Проміжок часу тривалістю в три лави становить одну німешу, три німеші становлять одну кшану, п’ять кшан становлять одну каштгу, а п’ятнадцять каштг становлять одне лаґгу.

8: П’ятнадцять лаґгу становлять одну надіку, яку ще називають дандою. Дві данди становлять одну мухурту, а шість (іноді сім) данд становлять чверть дня або ночі за відліком людей.

9: Проміжок в одну надіку, чи данду, можна визначити за допомогою спеціальної вимірювальної посудини. Щоб її зробити, треба зробити казанок із шести пал [366 грам] міді і в ньому зробити отвір сверлом із чотирьох маш золота, завдовжки в чотири пальці. Коли занурити цю посудину у воду, то час, потрібний для того, щоб вона наповнилась водою, називається одною дандою.

10: Один день людини триває чотири прахари, які називають також ямами, і стільки само триває ніч. Відповідно, п’ятнадцять днів становлять півмісяця. В одному місяці є дві половини: темна і світла.

11: Дві половини місяця утворюють один місяць, що становить одну добу на планетах пітів. Два місяці становлять один сезон, а шість місяців    —    це тривалість одного переходу сонця з крайньої південної точки до крайньої північної.

12: Два сонячні переходи становлять один день і одну ніч, або одну добу півбогів, що також дорівнює одному календарному рокові людей. Людське життя триває сто таких років.

13: Всі наділені впливом зірки, планети, світила й атому в усьому всесвіті рухаються своїми орбітами під впливом Всевишнього, уособленого в образі вічного часу (кали).

14: Сонце, Місяць, зірки і світила мають у небесному склепінні кожне свою окрему орбіту і свою самватсару, що для них існує п’ять окремих назв.

15: Відуро, своїм безмежним жаром і світлом Сонце вдихає життя в усіх істот. Щоб звільнити живих істот від ілюзії матеріальних прив’язаностей, воно раз у раз зменшує життя кожного, і водночас воно торує широкий шлях до райського царства. Воно мчить небозводом з величезною швидкістю. Отже, обов’язок кожної людини    —    що п’ять років складати йому шану, підносячи йому всі належні дари.

16: Відура сказав: Тепер я розумію, скільки триває життя на планетах пітів, на райських планетах, а також на планетах людей. А зараз, будь ласка, скажи мені, скільки триває життя живих істот, сповнених великої мудрості і непідвладних обмеженням калпи.

17: О володар великої духовної сили, ти розумієш рух вічного часу, який уособлює владу Верховного Бога-Особи. Ти усвідомив свою суть і тому силою містичного зору можеш бачити все.

18: Майтрея сказав: О Відуро, чотири епохи мають назви Сат’я-, Трета-, Двапара- і Калі-юґа. Чотири епохи разом тривають дванадять тисяч років півбогів.

19: Епоха Сат’я триває 4 800 років півбогів, епоха Трета триває 3 600 років півбогів, епоха Двапара триває 2 400 років півбогів, а епоха Калі триває 1 200 років півбогів.

20: Перехідні періоди на початку і наприкінці кожної епохи, що тривають, як уже згадано, кілька сотень років, називаються юґа-сандг’ями, або стиками епох. Їх описують досвідчені астрономи. Під час цих періодів люди виконують всілякі релігійні обряди.

21: Відуро, за епохи Сат’ї людство належно дотримується всіх релігійних засад, але кожної наступної епохи релігія на одну чверть занепадає, а безбожність на одну чверть зростає.

22: Ці чотири юґи, помножені на тисячу разів, становлять один день на планеті Брахми, що розташована вище за три планетні системи [Сварґа, Март’я і Патала]. Стільки само триває ніч Брахми, під час якої творець усесвіту лягає спати.

23: Коли ніч Брахми закінчується і настає його день, творення трьох світів відбувається заново. Після цього вони існують протягом життя всіх чотирнадцяти Ману, прабатьків людства.

24: Кожен з Ману насолоджується життям, що триває трохи більше, як сімдесят один цикл із чотирьох епох.

25: Після закінчення періоду кожного з Ману його змінює наступний Ману разом зі своїми нащадками, які керують різними планетами. Але сім славетних мудреців і півбоги, як оце Індра, та їхні прибічники, як оце ґандгарви, з’являються разом із Ману.

26: Протягом дня Брахми відбувається творення і знищення трьох планетних систем: Сварґи, Март’ї та Патали, і так само з’являються і зникають, відповідно до наслідків своєї корисливої діяльності, їхні жителі: нижчі тварини, люди, півбоги та піти.

27: За кожного періоду Ману з’являється Верховний Бог-Особа, проявляючи Свою внутрішню енерґію в різних втіленнях, як оце Ману та інші. Так, являючи Свою енерґію, Він підтримує всесвіт.

28: Наприкінці дня, під покровом незначної частки ґуни невігластва, могутній всесвітній прояв поринає в нічну пітьму. Під впливом вічного часу незліченні живі істоти занурюються в непроявлений стан знищення і запановує тиша.

29: Коли настає Брахмина ніч, всі три світи стають невидимі, а Сонце й Місяць перестають сяяти, як це звичайно буває вночі.

30: Полум’я, що виривається з вуст Санкаршани, спалює три нижчі планетні системи, і жар пожежі, яка їх охоплює, завдає страждань жителям Махарлоки на чолі з Бгріґу. Рятуючись від цього жару, вони перебираються на Джаналоку.

31: Знищення починається з того, що всі моря виходять з берегів і здіймаються ураґанні вітри. У морях вирують велетенські хвилі, і за дуже короткий час усі три світи зникають під водою.

32: Верховний Господь, Бог-Особа, спочиваючи на водах потопу, лежить із заплющеними очима на ложі Ананти, а жителі планет системи Джаналока зі складеними долонями підносять Йому хвалу у своїх молитвах.

33: Так спливає й вичерпується тривалість життя кожної живої істоти, не минаючи й Господа Брахми. Життя істоти триває лише сто років за відліком планети, на якій вона живе.

34: Сто років Брахминого життя розділяють на дві частини, на першу половину й на другу. Перша половина життя Брахми вже минула, і зараз триває друга.

35: Перша половина життя Брахми розпочалася епохою за назвою Брахма-калпа, коли Господь Брахма з’явився на світ. Одночасно з появою Брахми з’являються і Веди.

36: Епоха, що настала після першої епохи в дні Брахми, називається Падма-калпою, тому що за цієї епохи з озера в пупі Бога-Особи, Харі, виростає всесвітній лотос.

37: О нащадку Бгарати, перша епоха другої половини життя Брахми відома також як епоха Враха, бо під час цієї епохи Бог-Особа втілюється в образі вепра.

38: Тривалість обох описаних вище половин Брахминого життя визначають як одну німешу [менш як одну секунду] за відліком Верховного Бога-Особи, незмінного і безмежного, начала всіх начал у всесвіті.

39: Вічний час керує численними аспектами буття, починаючи від існування атому і закінчуючи величезним життям Брахми. Однак сам час підпорядкований владі Всевишнього. Час має владу тільки над тими істотами, чия свідомість занурена в тіло, навіть якщо вони живуть на Сат’ялоці та інших вищих планетах всесвіту.

40: Цей проявлений матеріальний світ простягається на шість мільярдів кілометрів. Він утворюється з поєднання восьми матеріальних елементів, що згодом перетворюються у шістнадцять начал, поширених, як далі буде описано, всередині всесвіту і зовні.

41: Кожна наступна оболонка з матеріальних елементів вдесятеро товстіша за попередню. Скупчення всіх усесвітів скидається на велетенське поєднання атомів.

42: Отже, Верховний Бог-Особа, Шрі Крішна,    —    це первісна причина всіх причин. Тому немає жодного сумніву, що духовна обитель Вішну вічна. Вона також служить обителлю для Маха-Вішну, джерела всіх проявів.