ГЛАВА ДРУГА

1: Шрі Шукадева Ґосвамі сказав: Коли Уддгава, великий відданий, почув прохання Відури розповісти про найдорожчого [Господа Крішну], його затопили спогади про Господа і від хвилювання він навіть не міг відразу відповісти Відурі.

2: Він [Уддгава] ще навіть п’ятирічною дитиною настільки поринав у служіння Господу Крішні, що, коли мати кликала його снідати, він не хотів іти.

3: Отак, з самого дитинства, Уддгава ніколи не переставав служити Крішні, тож у похилому віці його бажання служити Господу тільки посилилось. Коли Відура попрохав Уддгаву розповісти про Господа Крішну, Уддгаву відразу ж переповнили спогади про Нього.

4: Якийсь час він мовчав, непорушно заціпенівши. Він занурився в нектар спогадів про лотосові стопи Господа, і було видно, що він дедалі глибше поринає в екстаз відданості.

5: Відура бачив, як від глибокого екстазу в тілі Уддгави проявилися всі трансцендентні зміни і як він марно намагається витерти з очей сльози розлуки. Відура наочно пересвідчився, що Уддгава розвинув палку, необорну любов до Господа.

6: За якийсь час Уддгава, великий відданий, повернувся з Господньої обителі в світ людей і витер очі. Пригадуючи події минулого, він з любов’ю заговорив до Відури.

7: Шрі Уддгава сказав: Дорогий Відуро, зайшло сонце світу, Господь Крішна, і наш дім проковтнула велетенська змія часу. Що тобі сказати про наші справи?

8: Цей всесвіт і всі його планети спіткало найбільше нещастя. А ще нещасніші члени династії Яду, що не розпізнали в Господі Харі Верховного Бога-Особи, як колись риби не розпізнали Місяць.

9: Ядави були досвідчені віддані і добре розбирались у психології. Мало того, вони завжди були поряд із Господом і брали участь у всіх Його розвагах. Та все одно вони зуміли зрозуміти Його тільки як всепронизуючу Наддушу.

10: Слова людей, введених в оману ілюзорною енерґією, за жодних обставин не можуть похитнути розум тих, хто цілковито віддався Господу.

11: Господь Шрі Крішна, що являв Свій вічний образ очам усіх жителів землі, відійшовши, зробив Свій образ недоступним зорові тих, хто за браком відповідних аскез не міг бачити Господа [таким, яким Він є].

12: Господь явив Себе в цьому тлінному світі силою Своєї внутрішньої енерґії, йоґамайі. Він прийшов у Своїй вічній формі, що якнайліпше підходить для Його розваг. Його розваги дивують усіх, навіть тих, хто гордиться своїм великим багатством, включаючи і Самого Господа в образі повелителя Вайкунтги. Отже, Його трансцендентне тіло [тіло Шрі Крішни]    —    це окраса всіх окрас.

13: Коли Махараджа Юдгіштгіра влаштував жертвопринесення раджасуя, навколо його жертовного вівтаря зібрались усі півбоги з вищих, нижчих і середніх планетних систем. Побачивши чудову вроду тіла Господа Крішни, всі вони вирішили, що Господнє тіло    —    це найвища вершина майстерності Брахми, творця людини.

14: Дівчата Враджі, що розважалися з Крішною, сміялися з Ним, жартували і обмінювалися поглядами, щоразу вмирали від розпачу, коли Він залишав їх. Вони проводжали Його невідривним поглядом, а тоді опускались на землю і ціпеніли, не можучи закінчити хатньої роботи.

15: Бог-Особа, всемилостивий повелитель духовного і матеріального творінь,    —    ненароджений, однак коли виникають тертя між Його миролюбними відданими і тими, хто перебуває у владі ґун матеріальної природи, Він, наче вогонь, з’являється у цьому світі у супроводі махат-таттви.

16: Коли я думаю про Господа Крішну    —    про те, як Він, хоча ненароджений, народився у темниці, де ув’язнено Васудеву, як Він залишив батьків притулок і пішов до Враджі, від страху перед Своїм ворогом приховуючи Свою істинну тотожність, і як Він, володар безмежної сили, злякано втік з Матгури,    —    це все пантеличить мене і крає мені серце.

17: Господь Крішна прохав Своїх батьків вибачити їм [Крішні й Баларамі] те, що Вони не служили їхнім стопам, переховуючись далеко від домівки у великому страхові перед Камсою. Він казав: «Матінко! Батько! Будь ласка, вибачте Нам за те, що Ми не змогли служити вам». Від такої поведінки Господа в мене розривається серце.

18: Хто, хоча б раз відчувши аромат пилу з Його лотосових стіп, зможе забути ці пахощі? Просто ворухнувши бровами, схожими на пелюстки, Крішна знищив усіх тих, хто обтяжував землю.

19: Ти сам бачив, як цар Чеді [Шішупала], хоча він ненавидів Господа Крішну, досягнув мети йоґічної практики. Справжні йоґи палко прагнуть досягнути такого успіху і задля цього вдаються до найрізноманітніших засобів. Хто може витерпіти розлуку з таким Господом?

20: Тимчасом воїни, що воювали на Курукшетрі, очистились під зливою стріл Арджуни і, споглядаючи лотосове обличчя Крішни, втіху для очей, досягнули обителі Господа.

21: Господь Крішна    —    повелитель всіх триєдинств. Він володіє всіма багатствами та щедротами і тому абсолютно незалежний. Йому поклоняються вічні опікуни творіння, підносячи Йому дари і мільйонами своїх шоломів шанобливо торкаючись Його стіп.

22: Тому, Відуро, як нам, Його слугам, без прикрощів згадувати ті моменти, коли Він [Господь Крішна], стоячи перед царем Уґрасеною, що сидів на царському троні, покірливо звітував: «Володарю, дозволь тобі доповісти»?

23: О, де я знайду захисника милостивішого, ніж Він, що дарував становище матері навіть підступній відьмі [Путані], хоча вона хотіла вбити Його, намастивши собі груди смертельною отрутою і спробувавши нагодувати Його цими грудьми.

24: Мені здається, що демони, як ворогують з Господом, мають переваги над відданими, тому що боротьба з Господом заповнює всі їхні думки, а їхні очі споглядають Господа на плечах Ґаруди, сина Таркш’ї [чи Каш’япи], з грізним диском в руці.

25: Бог-Особа, Господь Шрі Крішна, у відповідь на молитви Брахми, що прохав принести на Землю мир і добробут, став сином Васудеви, який, перебуваючи в темниці царя Бгоджі, зачав Його в лоні своєї дружини Девакі.

26: Потім Його батько, боячись Камси, відніс Його до Махараджі Нанди, і там Крішна разом із старшим братом, Баладевою, прожив серед пасовищ одинадцять років, наче приховане від людських очей полум’я.

27: Дитячі роки Всемогутній Господь провів серед пастушків та корів, гуляючи берегами Ямуни з їхніми густими лісами та садами, сповненими пташиного співу.

28: Тільки жителі Вріндавани могли спостерігати за дитячими забавами Господа. Наче звичайна дитина, Він то плакав, то сміявся, то скидав очима, як левеня.

29: Коли Господь, вмістище всього багатства і щастя, пас Своїх прекрасних биків, Він звеселяв Своїх нерозлучних друзів-пастушків грою на флейті.

30: Цар Бгоджі, Камса, щоб убити Крішну, підсилав великих чаклунів, які вміли прибирати будь-якої подоби, але Крішна, не припиняючи Своїх розваг, завиграшки знищував їх, як дитина ламає ляльки.

31: Коли ватажок плазунів [Калія] отруїв заводок на Ямуні, для жителів Вріндавани це було справжнє лихо й вони не знали, що робити. Тоді Господь, стрибнувши в річку, підкорив зміїного царя і прогнав його із заводка. Вийшовши на берег, Господь напоїв корів і тим самим показав, що вода повернулась до свого природного, чистого стану.

32: Бажаючи використати величезне багатство Махараджі Нанди для поклоніння коровам, а також провчити Індру, царя небес, Крішна, Верховний Господь, порадив батькові влаштувати за допомогою вчених брахманів обряд поклоніння ґо    —    пасовищам і коровам.

33: О мудрий Відуро, цар Індра, почувшись зневаженим, став заливати Вріндавану безупинними потоками води, що було для жителів Враджі, землі корів, великим лихом. Але милосердний Господь Крішна врятував їх від Індриного гніву, задля розваги піднявши над ними пагорб Ґовардгана, немов парасольку.

34: Коли наставала третя пора року і осінні ночі заливав своїм сяйвом місяць, Господь принаджував Своїм чарівним співом молодих жінок і, як головна окраса в їхньому кільці, насолоджувався їхнім товариством.