ГЛАВА ДВАДЦЯТЬ ВОСЬМА

1: Бог-Особа сказав: Люба мати, царева дочко, зараз Я поясню тобі практику йоґи, яка має на меті зосередити розум. Той, хто практикує цю систему, здобуває радість і впевнено просувається вперед на шляху до Абсолютної Істини.

2: Людина повинна якомога ліпше виконувати свої обов’язки й уникати того, що не входить до її обов’язків. Вона повинна задовольнятися здобутками, які приходять до неї самі з ласки Господа, і поклонятися лотосових стопах духовного вчителя.

3: Треба облишити світські релігійні обряди і розвинути прив’язаність до тої релігійної практики, яка провадить до звільнення. Треба бути дуже помірно їсти і жити завжди усамітнено, прагнучи досягнути найвищої досконалості життя.

4: Треба утримуватися від насильства і вчитися правдивості, уникати злодійства і задовольнятися найпотрібнішим для життя, утримуватися від статевого життя, виконувати аскези, бути чистим, вивчати Веди і поклонятися найвищій формі Верховного Бога-Особи.

5: Треба бути мовчазним, досягнути постійності, вправляючись у різних йоґічних позах, треба панувати над циркуляцією життєвого повітря, відвертати чуття від їхніх об’єктів і зосереджувати розум на серці.

6: Коли людина тримає життєве повітря і розум в одному з шести кіл циркуляції життєвого повітря в тілі, а також зосереджує розум на трансцендентних розвагах Верховного Бога-Особи, це називається самадгі, чи самадгана розуму.

7: Цими чи будь-якими іншими методами треба приборкати осквернений невгамовний розум, що завжди приваблюється до матеріальної насолоди, і зосередитися на думках про Верховного Бога-Особу.

8: Оволодівши розумом і сидячими позами, треба усамітнитися у святому місці, розстелити підстилку, сісти там у легкій позі і, тримаючи спину прямою, практикувати дихальні вправи.

9: Йоґ повинен очистити канали, якими рухається життєве повітря, за допомогою відповідною вправи: спочатку він повинен глибоко вдихати, затримувати віддих, а тоді видихати. Або, роблячи все у зворотньому порядку, він може спочатку видихати, затримувати дихання на видиху, а тоді вдихати. Це потрібно для того, щоб врівноважити розум і захистити його від сторонніх перешкод.

10: Йоґ, що практикує ці дихальні вправи, дуже швидко звільняється від усіх турбот у розумі, як золото в роздмуханому ковальськими міхами вогні очищується від усіх домішків.

11: Практика пранаями дає змогу позбутися всіх вад, які забруднюють тіло, а зосередження розуму дозволяє звільнитися від гріхів. Стримуючи чуття, людина може розірвати зв’язок з матерією, а медитуючи на Верховного Бога-Особу, вона може звільнитися від трьох ґун, або різновидів матеріальної прив’язаності.

12: Повністю очистивши розум цими засобами йоґи, треба з напівзаплющеними очима зосередити погляд на кінчику свого носа і споглядати образ Верховного Бога-Особи.

13: Радісне обличчя Верховного Бога-Особи скидається на лотос, Його рожеві очі    —    на внутрішню сторону лотосових пелюсток, а смагляве тіло    —    на пелюстки синього лотоса. У трьох руках Він тримає мушлю, диск і булаву.

14: Його стегна обвивала блискуча тканина, жовтим кольором схожа на тичинки лотоса. Його груди прикрашає знак Шріватса, завиток світлого волосся, а на шиї в Нього висить самоцвіт Каустубга.

15: Також Його шию прикрашає ґірлянда з чудових лісових квітів, навколо якої постійно дзижчить рій бджіл, приваблених її духмяними пахощами. Він прикрашений також вишуканим перловим намистом, короною і браслетами на зап’ястях, руках і ногах.

16: Оперезаний блискучим поясом, Господь стоїть на лотосі серця Свого відданого. Його образ являє собою найприємніше видовище в світі, а Його вмиротворений погляд тішить очі і серця відданих, які споглядають Його.

17: Господь вічно прекрасний, і Йому поклоняються жителі всіх планет. Він завжди юний і завжди прагне дарувати благословення Своїм відданим.

18: Треба завжди оспівувати Господню славу, бо Його слава примножує славу Його відданих. Отже, треба медитувати на Верховного Бога-Особу і на Його відданих. Треба повсякчасно медитувати на вічний образ Господа, аж поки розум цілковито зосередиться на ньому.

19: Так йоґ споглядає Господа, що стоїть, рухається, лежить чи сидить у його серці, і залишається повсякчасно заглиблений у віддане служіння, бо розваги Верховного Господа завжди прекрасні і сповнені чарівності.

20: Споглядаючи вічний образ Господа, йоґ не повинен охоплювати поглядом одразу все Його тіло, він повинен по черзі зосереджувати розум на кожній з частин Господнього тіла.

21: Спочатку відданий повинен зосередити свій розум на Господніх лотосових стопах, що їх прикрашають знаки блискавки, стрекала, прапора та лотосу. Своїм сяйвом прекрасні рубінові нігті Господа скидаються на місячне коло і розганяють густий морок у серці істоти.

22: Благословенний Господь Шіва став ще більш благословенним, підставивши голову під святі води Ґанґи, що являє собою воду, якою омито лотосові стопи Господа. Стопи Господа, наче блискавки, розбивають на шматки гори гріха в розумі відданого, що медитує на них. Тому треба протягом тривалого часу медитувати на лотосові стопи Господа.

23: Йоґ повинен зосередитися в своєму серці на діяннях Лакшмі, богині щастя, матері найвищої істоти, Брахми, що їй поклоняються всі півбоги. Вона завжди масажує ноги і стегна трансцендентного Господа, дбайливо слугуючи Йому.

24: Далі йоґ повинен зосередити розум в медитації на стегна Бога-Особи, осереддя всієї могутності. Стегна Господа світло-голубі, як квіти льону, і виглядають дуже ґраційно, коли Господь стоїть на плечах Ґаруди. Йоґ повинен медитувати на округлі стегна Господа, оперезані поясом понад вишуканими жовтими шатами з шовку, що спадають до Господніх стіп.

25: Далі йоґ повинен медитувати на подібний до місяця пуп посередині Господнього живота. З Господнього пупа, основи всього всесвіту, виріс лотос, в стеблі якого містяться усі планетні системи, а на вершині якого живе Брахма, перша створена істота. Так само йоґ повинен зосередити розум на сосках Господа, схожих на два якнайдобірніші смарагди, на які падає білий відблиск молочно-білих перлових намист на грудях Господа.

26: Потім йоґ повинен медитувати на груди Верховного Бога-Особи, обитель богині Маха-Лакшмі. Господні груди    —    джерело всієї трансцендентнтої втіхи для розуму і повного задоволення для очей. Потім йоґ повинен закарбувати в своєму розумі вигляд шиї Бога-Особи, якому поклонється весь усесвіт. Шия Господа додає краси самоцвіту Каустубга, який спочиває на Його грудях.

27: Після того йоґ повинен медитувати на чотири руки Господа, джерело всієї сили півбогів, що керують різними функціями матеріальної природи. Потім йоґ повинен зосередитися на блискучих прикрасах, відшліфованих обертанням гори Мандара. Також він повинен старанно зосередитися на Господньому дискові, Сударшана-чакрі, що містить тисячу спиць і розливає сліпуче сяйво, а тоді на мушлі, що схожа на лебедя в лотосовій руці Господа.

28: Йоґ повинн медитувати на булаву Господа, що називається Каумодакі й дуже дорога Йому. Ця булава завжди трощить ворожих воїнів, демонів, і вимащена їхньою кров’ю. Також треба зосередитися на прекрасній ґірлянді, що оповиває Господню шию і навколо якої завжди рояться бджоли, приємно гудучи, а також треба медитувати на перлове намисто на Господній шиї, яке, як вважають, уособлює чистих живих істот, завжди занурених у служіння Господу.

29: Тоді йоґ повинен медитувати на лотосове обличчя Господа, який із співчуття до відданих, що прагнуть Його бачити, являє в цьому світі Свої численні форми. Господь має чудовий високий ніс, а на Його бездоганно чисті щоки кидають відблиск сережки в формі аліґаторів, що гойдаються в Його вухах.

30: Так йоґ медитує на прекрасне, обрамлене кучерями, обличчя Господа, якому додають краси лотосові очі і на якому танцюють брови. Врода цього обличчя засоромила б лотос, навколо якого в’ються бджоли і плаває пара рибок.

31: Йоґ повинен з глибокою відданістю медитувати на милостиві погляди, які часто кидає Господь, тому що ці погляди пом’якшують найстрашніші муки відданих у сповненому троїстих страждань матеріальному світі. Погляди й ніжні усмішки Господа сповнені Його щедрої ласки.

32: Так само йоґ повинен медитувати на наймилостивіший усміх Господа Шрі Харі, усміх, який висушує океан породжених сильним стражданням сліз усіх тих істот, які схиляються перед Ним. Також йоґ повинен медитувати на вигнуті брови Господа, які Господь проявляє силою Своєї внутрішньої енерґії, щоб задля добра всіх мудреців зачарувати бога любові.

33: Із глибокою любов’ю та відданістю йоґ повинен медитувати в глибині свого серця на сміх Господа Вішну. Сміх Вішну такий привабливий, що на Нього дуже легко медитувати. Коли Верховний Господь сміється, можна бачити Його невеликі зуби, схожі на жасминові пуп’янкі, порожевілі від червоної барви Його вуст. Присвятивши свій розум Господу, йоґ не повинен більше бажати побачити що-небудь іще.

34: Таким способом йоґ поступово розвиває чисту любов до Верховного Бога-Особи, Харі. Його відданість дедалі зростає і з часом від незрівнянної радості в нього стає дибки волосся на тілі, а з очей ллються потоком сльози любові. Поступово навіть розум, який він використовував як засіб привабити Господа так само, як гачком ловлять рибу, відходить від матеріальної діяльності.

35: Коли розум таким чином повністю звільняється від усієї матеріальної скверни і відрікається від матеріальних цілей, він стає подібним до полум’я світильника. На цьому рівні розум перебуває в повній гармонії з розумом Верховного Господа і немов зливається з Господом, піднявшись над потоком взаємодії матеріальних якостей.

36: Досягнувши цього найвищого трансцендентного рівня, розум звільняється від усіх матеріальних дій та їхніх наслідків і утверджується в своїй справжній величі, трансцендентний до матеріальних уявлень про щастя і нещастя. Тепер йоґ пізнає свої істинні стосунки з Верховним Богом-Особою. Він усвідомлює, що насолода і біль, а також їхні поєднання, які він раніше вважав за свої власні відчуття, виникають під впливом оманного его, породження невігластва.

37: Пізнавши свою істинну тотожність, досконала душа не усвідомлює рухів і дій матеріального тіла, як п’яний не розуміє, він одягнений чи ні.

38: Про тіло й про чуття такого звільненого йоґа піклується Верховний Бог-Особа, і воно функціонує доти, доки вичерпається визначена йому долею діяльність. Звільнений відданий, пробуджений і свідомий свого природного становища, перебуває в самадгі, що становить найвищу досконалість йоґи, і не вважає побічні породження матеріального тіла за свої власні. Він ставиться до дій свого тіла як до дій у сні.

39: Через сильну прив’язаність до сім’ї й багатства людина вважає синів і гроші своєю власністю, а через прив’язаність до матеріального тіла, людина вважає матеріальне тіло своїм власним. Але, як людина може зрозуміти, що сім’я і статки відмінні від неї самої, так звільнена душа розуміє, що вона відмінна від свого тіла.

40: Вогнище відмінне від язиків свого полум’я, від іскор і від диму, хоче все це постає з тих самих дров і тому тісно пов’язане між собою.

41: Верховний Бог-Особа, відомий як Парабрахман,    —    це споглядач. Він відмінний від душі-джіви, індивідуальної живої істоти, що поєднується з чуттями, п’ятьма елементами і свідомістю.

42: Йоґ повинен бачити ту саму душу в усіх проявах, тому що все суще являє собою прояв різних енерґій Всевишнього. Таким чином відданий повинен однаково ставитися до всіх живих істот, не вбачаючи між ними різниці. Так бачить світ той, хто пізнав Верховну Душу.

43: Як вогонь, розведений з різних дров, проявляється по-різному, так чиста духовна душа під впливом різних поєднань ґун матеріальної природи проявляється в різних тілах.

44: Так йоґ утверджується в становищі самоусвідомлення, перемігши нездоланні чари майі, яка проявляється як причина й наслідок матеріального космосу і яку через це вкрай важко збагнути.