ГЛАВА ДВАДЦЯТЬ ДЕВ’ЯТА

1–2: Девахуті запитала: Дорогий Господи, Ти вже систематично описав властивості сукупної форми матеріальної природи і ознаки духу згідно з філософією санкг’ї. А тепер, будь ласка, поясни шлях відданого служіння, остаточну мету усіх філософських систем.

3: Девахуті казала далі: Дорогий Господи також, будь ласка, докладно опиши задля мене і всіх людей нескінченний процес народження і смертей, адже чуючи про ці страждання, ми можемо розвинути відреченість від діяльності в матеріальному світі.

4: Також, будь ласка, опиши вічний час, що представляє Тебе і під чиїм впливом люди вдаються до праведної діяльності.

5: Любий Господи, Ти наче сонце, що розсіює пітьму зумовленого життя, в якій перебувають живі істоти. Їхнє око знання закрите і вони споконвічно сплять у цій темряві, не маючи притулку біля Твоїх лотосових стіп. У своїй ілюзії вони занурюються в матеріальні дії та їхні наслідки і виглядають дуже стомленими.

6: Шрі Майтрея сказав: О найліпший з Куру, великий мудрець Капіла, охоплений співчуттям і задоволений словами Своєї славетної матері, став відповідати їй.

7: Господь Капіла, Бог-Особа, відповів: О шляхетна жінко, віддане служіння приймає багато різних форм залежно від якостей виконавця.

8: Віддане служіння людини заздрісної, гордої, аґресивної і злої, яка схильна відмежовуватися від інших, вважають за служіння в ґуні невігластва.

9: Поклоніння Божествам у храмі, яке виконує людина, схильна до відмежування, прагнучи матеріальної насолоди, слави й багатства,    —    це відданість у ґуні пристрасті.

10: Коли відданий офірує Верховному Богові-Особі плоди своєї діяльності і поклоняється Йому задля того, щоб звільнитися від скверни корисливої діяльності, це являє собою віддане служіння в ґуні добра.

11–12: У чистому відданому служінні розум, щойно почувши трансцендентне ім’я та опис якостей Верховного Бога-Особи, що перебуває в серці кожного, відразу ж приваблюється до них і прагне про них слухати. Як вода Ґанґи природно тече до океану, екстаз такого відданого служіння потоком тече до Верховного Господа, не знаючи ніяких матеріальних перешкод.

13: Чистий відданий не приймає жодного різновиду звільнення    —    салок’я, саршті, саміп’я, саруп’я чи екатва,    —    навіть коли їм його пропонує Верховний Бог-Особа.

14: Досягнувши найвищого рівня відданого служіння, який Я описав, людина перемагає вплив трьох ґун матеріальної природи і піднімається на трансцендентний рівень, на якому існує Господь.

15: Відданий повинен виконувати свої славетні визначені обов’язки, не бажаючи матеріального зиску. Утримуючись від непотрібного насильства, він повинен реґулярно виконувати віддане служіння.

16: Відданий повинен реґулярно відвідувати храм, споглядати там Моє зображення, доторкатися до Моїх лотосових стіп, підносити Мені предмети поклоніння і молитися до Мене. Він повинен дивитися на все відречено, в ґуні добра, і в кожній живій істоті бачити духовну природу.

17: Виконуючи віддане служіння, чистий відданий повинен шанувати духовного вчителя і ачарій. Він повинен співчувати нещасним і підтримувати дружні стосунки з рівними собі. Разом з тим, у всіх своїх діях він повинен дотримуватися приписів шастр і панувати над своїми чуттями.

18: Відданий повинен завжди старатися слухати бесіди на духовні теми і присвячувати свій час повторенню святого імені Господа. Його поведінка повинна бути пряма й проста, але, хоча він ні з ким не ворогує й до всіх ставиться дружньо, йому слід уникати товариства людей низького духовного рівня.

19: Коли людина володіє цими всіма трансцендентними якостями і її свідомість повністю чиста, досить їй почути Моє ім’я чи описи Моїх трансцендентних якостей, і вона відразу ж приваблюється до Мене.

20: Як колісниця повітря відразу ж доносить запахи від їхнього джерела до чуття нюху, так той, хто завжди занурений у віддане служіння в свідомості Крішни, відразу ж відчуває присутність всюдисущої Верховної Душі.

21: Я присутній у кожній живій істоті як Наддуша. Якщо хтось нехтує чи зневажає цю всюдисущу Наддушу, поклоняючись Божеству в храмі, його дії    —    це просто імітація поклоніння.

22: Той, хто поклоняється Божеству Господа в храмі, але не розуміє, що Верховний Господь в образі Параматми присутній у серці кожної живої істоти, перебуває в невігластві і схожий на людину, яка робить жертовні узливання в попіл.

23: Той, хто вшановує Мене, але, схильний відмежовуватися, ненавидить тіла інших істот, через свою ворожість до інших ніколи не досягає вмиротворення.

24: Люба матінко, навіть якщо людина поклоняється Мені, дотримуючись усіх потрібних ритуалів і підносячи Моїм Божествам в храмі всі атрибути поклоніння, але не усвідомлює Мою присутність в усіх живих істотах, вона зовсім не задовольняє Мене.

25: Виконуючи свої професійні обов’язки, людина повинна поклонятися Божеству Верховного Бога-Особи, аж поки усвідомить Мою присутність у своєму серці, а також у серцях інших живих істот.

26: Як палючий вогонь смерті навіюю великий жах на кожного, хто через свою схильність до відмежування хоча б найменшою мірою розрізняє між собою й іншими живими істотами.

27: Отже, роздаючи дари, уважно й шанобливо ставлячись до інших живих істот, по-дружньому поводячись з іншми і вважаючи всіх рівними, людина повинна старатися задовольнити Мене, Господа, що перебуває в усіх створіннях як їхнє Єство.

28: Живі істоти вищі за неживі речі, о благословенна мати, а серед них ліпшими є ті живі істоти, які проявляють ознаки життя. Тварини з розвиненою свідомістю ліпші за них, а ще ліпші ті, хто розвинув здатність до чуттєвого сприйняття.

29: Серед живих істот, які розвинули здатність до чуттєвого сприйняття, ті, котрі розвинули чуття смаку, ліпші за тих, котрі розвинули тільки чуття дотику. Ще ліпші за них ті, котрі розвинули чуття нюху, а ще ліпші ті, котрі розвинули чуття слуху.

30: Живі істоти, які можуть розрізняти форми, ліпші за тих, які мають слух. Ліпші за них ті, котрі мають зуби на верхній і нижній щелепах, а ще ліпші ті, котрі мають багато ніг. Ліпші за них    —    чотириногі істоти, а ще ліпші    —    люди.

31: Серед людей найліпшим є те суспільство, яке організовано з різних класів, що відповідають якостям і діяльності людей, а в цьому суспільстві найліпшими є інтелектуали, що їх називають брахманами. Серед брахманів найліпший той, котрий вивчив Веди, а серед брахманів, обізнаних у Ведах, найліпший той, хто знає істинний смисл Вед.

32: Ліпшим за брахману, який пізнав смисл Вед, є той, хто вміє розвіювати всі сумніви, а ліпшим за нього є той, хто суворо дотримується брахманічних засад. Ліпшим за нього є той, хто звільнився від матеріальної скверни, а ліпшим за нього є відданий, який виконує віддане служіння, не сподіваючись нагороди.

33: Тому Я не знаходжу нікого вищого за людину, яка не має інших інтересів, крім Моїх, і яка завжди присвячує Мені всі своїх дії, все своє життя і всі свої статки.

34: Такий досконалий відданий вшановує кожну живу істоту, бо твердо переконаний, що Верховний Бог-Особа входить у тіло кожної живої істоти як Наддуша, чи повелитель.

35: Люба матінко, дочко Ману, відданий, який такий чином втілює в життя науку відданого служіння і містичної йоґи, просто завдяки своєму відданому служінню досягає обителі Верховної Особи.

36: Пуруша, якого повинна досягнути індивідуальна душа,    —    це вічна форма Верховного Бога-Особи, відомого також як Брахман і Параматма. Він трансцендентна головна особа, і всі Його дії духовні.

37: Чинник часу, причина перетворення всіх матеріальних проявів,    —    це один з аспектів Верховного Бога-Особи. Кожен, хто не розуміє, що час    —    це та сам Верховна Особа, боїться чинника часу.

38: Господь Вішну, Верховний Бог-Особа, що насолоджується всіма жертвопринесеннями,    —    це чинник часу, повелитель усіх повелителів. Він входить у серце кожної істоти, підтримує кожного і влаштовує так, що одна істота знищує іншу.

39: Верховний Бог-Особа ні до кого не відчуває прив’язаності, і для Нього немає ворогів чи друзів. Але тих, хто Його не забув, Він надихає зсередини, а тих, хто забув Його, Він провадить до загибелі.

40: Від страху перед Верховним Богом-Особою дме вітер, від страху перед Ним світить сонце, від страху перед Ним ідуть дощі і від страху перед Ним розсипи небесних тіл ллють своє світло.

41: Від страху перед Верховним Богом-Особою дерева, ліани, трави та інші рослини належної пори цвітуть і приносять плоди.

42: Від страху перед Верховним Богом-Особою течуть річки й не виходить з берегів океан. Тільки від страху перед Ним горить вогонь, а земля з її горами не поринає в води всесвітнього океану.

43: Корячись владі Верховного Бога-Особи, небо дає простір для розміщення численних планет, на яких живуть незліченні істоти. Корячись верховній владі Господа сукупне тіло всесвіту, вкрите сімома оболонками, росте й поширюється.

44: Від страху перед Верховним Богом-Особою півбоги, що керують діяльністю ґун матеріальної природи, виконують свої обов’язки, творячи, підтримуючи і знищуючи всесвіт. Їхня влада поширюється на все живе й неживе в цьому всесвіті.

45: Вічний чинник часу не має ні початку, ні кінця. Він    —    представник Верховного Бога-Особи, творця цього світу злочинців. Це він кладе край існуванню явленого світу. Він творить його, влаштовуючи так, що одна індивідуальна істота народжує іншу, і він руйнує всесвіт, знищуючи навіть бога смерті, Ямараджу.