ГЛАВА ДВАДЦЯТЬ ТРЕТЯ

1: Майтрея вів далі: Після від’їзду батьків, доброчесна Девахуті стала день у день з щирою любов’ю служити своєму чоловікові, розуміючи всі його бажання. Вона служила йому так само, як служить своєму чоловікові Бгавані, дружина Господа Шіви.

2: О Відуро, Девахуті служила чоловікові, як найближчий друг, але водночас виявляла до нього найглибшу повагу. Вона з любов’ю слугувала йому, тішачи його лагідною мовою і не даючи волі своїм чуттям.

3: Повністю відкидаючи хіть, гординю, заздрість, гріх та марнолюбство і старанно та розсудливо працюючи, вона задовольнила свого надзвичайно могутнього чоловіка.

4–5: Дочка Ману, щиро віддана своєму чоловікові, вважала його могутнішим за провидіння і надіялася, що він проллє на неї дивовижні благословення. Через довге служіння йому і виконання релігійних обітниць, вона ослабла і змарніла. Помітивши її стан, Кардама, найбільший з небесних мудреців, пройнявся до неї співчуттям і звернувся до неї голосом, що переривався від ніжності.

6: Кардама Муні сказав: О шанована дочко Сваямбгуви Ману, своєю великою відданістю і чудовим любовним служінням ти мене дуже задовольнила. Тіло дуже дороге втіленим істотам, і тому я вражений тим, як ти нехтувала власним тілом задля того, щоб догодити мені.

7: Кардама Муні вів далі: Присвятивши себе на релігійне життя аскези, медитації та свідомості Крішни, я здобув благословення Господа. Хоча сама ти ще не здобула таких дарів, які звільняють від страху й жалю, я сьогодні дарую тобі всі ці благословення за твоє служіння. Поглянь же, я даю тобі трансцендентне бачення, яке дасть тобі змогу оцінити велич цих дарів.

8: Кардама Муні вів далі: Чого варті будь-які інші насолоди, окрім насолоди милістю Господа? Всі матеріальні досягнення обертаються в ніщо від одного поруху брів Господа Вішну, Верховного Бога-Особи. Силою своєї відданості чоловіку ти здобула трансцендентні дари і можеш насолоджуватися благословеннями, яких дуже рідко досягають люди, горді своїм аристократичним походженням і матеріальними статками.

9: Слова чоловіка, що досконало володів усіма аспектами трансцендентного знання, глибоко втішили цнотливу Девахуті. Її обличчя осяяв усміх, і вона, сором’язливо глянувши на Кардаму Муні, заговорила до нього, і її голос тремтів від глибокого почутя любові і смирення.

10: Шрі Девахуті сказала: Мій любий, о найліпший з брахманів, я знаю, що ти досягнув досконалості і володієш усіма нездоланними містичними силами, адже ти перебуваєш під опікою йоґамайі, трансцендентної природи. Але колись ти дав одну обіцянку, яку ти повинен виконати, з’єднавшись зі мною, тому що діти    —    це велике достоїнство доброчесної жінки, що має славетного чоловіка.

11: Девахуті вела далі: Любий володарю, мене мучить палке почуття до тебе. Тож, будь ласка, подумай, що треба зробити, згідно з писаннями, щоб моє виснажене тіло, змарніле від невдоволеної пристрасті, стало гідним тебе. А також, повелителю, подумай, будь ласка, про дім, який був би гідний нас з тобою.

12: Майтрея вів далі: О Відуро, прагнучи вдовольнити свою кохану дружину, мудрець Кардама проявив свою містичну могутність і в одну мить створив повітряний палац, який міг літати згідно з його бажанням.

13: Це була дивовижна споруда, оздоблена всілякими самоцвітами, прикрашена колонами з коштовних каменів і здатна виконувати всі бажання. В ній були всі потрібні меблі і незліченні скарби, які з часом тільки примножувалися.

14–15: Замок був споряджений усім потрібним для життя і тішив своєю атмосферою за будь-якої пори року. Всі його стіни прикрашали барвисті прапори, стрічки та килими, а також ґірлянди з чудових квітів, навколо яких солодко дзижчали бджоли. Всюди красувалися льняні, шовкові та всілякі інші гобелени.

16: Палац мав дуже привабливий вигляд. На всіх його семи поверхах було багато ліжок, диванів, опахалів та подушок для сидіння.

17: Палацу додавали краси чудові барельєфи на стінах. Підлога в ньому була викладена зі смарагдів, а помости зроблені з коралів.

18: Палац тішив око своїми кораловими порогами і дверима, обцяцькованими діамантами. Його сапфірові куполи були увінчані золотими шпилями.

19: Діамантові мури замку були всіяні добірними рубінами, що здавалися його очима. Палац прикрашали чудові балдахіни й коштовні арки з золота.

20: В палаці було багато живих лебедів та голубів, а також багато їхніх фігурок, які були так схожі на живих птахів, що справжні птахи раз у раз підлітали до них, вважаючи за своїх родичів. Отож у палаці постійно лунав пташиний спів.

21: Замок мав гральні майданчики, покої для відпочинку, спальні, внутрішні та зовнішні подвір’я, і все було дуже зручно розташоване. Побачивши це все, мудрець сам не міг надивуватися.

22: Побачивши внутрішнє невдоволення, з яким Девахуті дивилася на велетенський, розкішний палац, Кардама Муні зрозумів її почуття, тому що перед ним було відкрите серце кожного. Отож він сам звернувся до неї.

23: Люба Девахуті, ти виглядаєш переляканою. Спочатку омийся в озері Бінду-саровара, яке створив Сам Господь Вішну і яке може виконати всі людські бажання, а тоді піднімись на цей повітряний корабель.

24: Лотосоока Девахуті скорилася наказові чоловіка. В забрудненому одязі, зі скошланим волоссям, вона виглядала не дуже привабливо.

25: Тіло її покривав товстий шар бруду, а груди втратили свій природний колір, отож вона пірнула в озеро, наповнене святими водами Сарасваті.

26: На дні озера вона побачила палац, а в ньому    —    тисячу дівчат, що всі були в розквіті юності і пахли, наче лотоси.

27: Побачивши її, дівчата підхопилися і промовили зі складеними долонями: «Ми твої служниці. Вели нам, будь ласка, що для тебе зробити».

28: Дівчата з великою повагою взяли Девахуті за руки, скупали її, намастивши дорогими маслами та мазями, а тоді вбрали її в нові й бездоганні шати з тонкої тканини.

29: Після того вони прикрасили її добірними коштовними самоцвітами, що виблискували яскравим світлом, а тоді нагодували її вишуканими стравами, які посідали всі найліпші властивості, і напоїли солодким п’янким трунком, що зветься асавам.

30: Після того вона подивилася на себе в дзеркало. Тіло її стало бездоганно чистим, а на її грудях красувалася ґірлянда. Вбраній в чисті шати і прикрашеній сприятливими знаками тілаки, їй шанобливо прислужували дівчата-служниці.

31: Все її тіло й голова були старано омиті і прикрашені оздобами. На шиї в неї висіло намисто з медальйоном, а на зап’ястях і ногах дзвеніли браслети й золоті дзвіночки.

32: Її стегна були оперезані золотим поясом, що був оздоблений численними самоцвітами, на грудях висіло коштовне перлове намисто, а тіло було змащене сприятливими мазями.

33: Її обличчя сяяло, її зуби вражали довершеністю, а брови зачаровували. Її очі, кутики яких знадливо блищали вологою, затьмарювали своєю красою лотосові пуп’янки, а її обличчя обрамляли чорні кучері.

34: Щойно вона подумала про свого коханого чоловіка    —    великого Кардаму Муні, найліпшого серед мудреців, як тої ж миті вона разом з усіма служницями постала перед ним.

35: Коли вона побачила перед своїм чоловіком в оточенні тисячі служниць і усвідомила його йоґічну могутність, її огорнув подив.

36–37: Побачивши чисту й осяйну після омовіння Девахуті, мудрець ледве впізнав у ній свою дружину. До неї повернулася її царська врода. Вона була вбрана в вишукані шати, її звабливі груди були підперезані поясом, і тисяча дівчат-ґандгарвів чекала її наказів. О нищителю ворогів, ще більше зачарований нею, він завів її в летючий палац.

38: Хоча здавалося, що мудрець підпав під владу чарів своєї коханої дружини, якій прислужували дівчата-ґандгарви, насправді він не втратив своєї величі    —    самовладання. Кардама Муні разом зі своєю дружиною сяяв у своєму повітряному палаці, наче оточений зірками місяць у небі, від чарівних променів якого в озерах розпускаються лілії.

39: У своєму повітряному палаці він мандрував долинами розваг навколо гори Меру. Від ніжного, прохолодного вітерця, який був напоєний дивовижними пахощами і будив пристрасть, ці долини ставали ще прекрасніші. В них зазвичай розважався товариством прекрасних жінок скарбничий півбогів, Кувера. Кардама Муні, що його уславлюють сіддги, також прилетів туди з дружиною й прекрасними дівчатами, і насолоджувався там протягом багатьох, багатьох років.

40: Задоволений своєю дружиною, він насолоджувався в тому летючому палаці не лише на горі Меру, але і в садах Вайшрамбгака, Сурасана, Нандана, Пушпабгадрака і Чайтраратг’я, а також біля озера Манаса-саровара.

41: Так він мандрував різними планетами, немов вітер, що безперешкодно віє скрізь, де йому заманеться. Літаючи в своєму величному й осяйному палаці, який рухався згідно з його волею, він перевершив навіть півбогів.

42: Хіба є щось таке, чого важко досягнути рішучим людям, які віддалися під захист лотосових стіп Верховного Бога-Особи? Стопи Господа дають початок священним річкам, як оце Ґанґа, що рятує від усіх небезпек життя в цьому світі.

43: Показавши своїй дружині всю всесвітню сферу з усіма проявами буття в ній та з її численними чудесами, великий йоґ Кардама Муні повернувся до своєї відлюдницької хатини.

44: Повернувшись до своєї хатинки, він проявив себе в дев’яти окремих формах, щоб задовольнити Девахуті, дочку Ману, яка прагнула з’єднатися з ним. Так він насолоджувався з нею протягом багатьох, багатьох років, що промайнули, як одна мить.

45: Лежачи разом зі своїм красенем-чоловіком на ложі, яке збуджувало любовні бажання, Девахуті не помічала в тому повітряному палаці, як минає час.

46: Поки подружжя, охоплене прагненням статевої втіхи, насолоджувалося за допомогою своїх містичних сил, сто осеней промайнуло, як одна мить.

47: Могутній Кардама Муні знав серце всіх істот і міг виконати будь-які бажання. Знаючи суть духовної душі, він вважав Девахуті за половину свого тіла. Розділившись на дев’ять форм, він дев’ять разів запліднив лоно Девахуті своїм сім’ям.

48: Того самого дня Девахуті народила дев’ять дівчаток, всі члени яких були наділені надзвичайною красою і які розливали навколо себе аромат червоних лотосів.

49: Побачивши, що чоловік збирається покинути дім, вона силувано усміхнулася, але її стривожене серце стиснув розпач.

50: Девахуті стояла, малюючи на землі якісь візерунки ногою, на якій виблискували схожі на діаманти нігті. Похиливши голову й стримуючи сльози, вона повільно заговорила чарівливим голосом.

51: Шрі Девахуті сказала: Мій володарю, ти виконав усі обіцянки, які ти дав мені, але тобі годилося б дати мені також безстрашність, адже я    —    віддана тобі душа.

52: Любий брахмано, що стосується до твоїх дочок, то вони знайдуть собі гідних чоловіків і кожна піде в дім свого чоловіка. Хто ж залишиться давати розраду мені після того, як ти станеш санн’ясі й підеш геть від мене?

53: Досі ми просто марнували наш час за чуттєвими втіхами, не намагаючись здобути знання про Верховного Господа.

54: Не знаючи твоєї трансцендентної величі, я кохала тебе, залишаючись прив’язаною до об’єктів чуттів. Однак нехай же ця прив’язаність, яку я розвинула, приведе мене до цілковитої свободи від страху.

55: Спілкування, мета якого    —    задовольняти чуття, неодмінно призводить до рабства. Однак таке саме спілкування зі святою особистістю провадить до звільнення, навіть без свідомих зусиль самої людини.

56: Якщо робота людини не має на меті розвитку релігійності, якщо релігійні відправи людини не розвивають у ній зреченості і якщо зреченість людини не веде її до відданого служіння Верховному Богові-Особі, таку людину, дарма що вона дихає, слід вважати за мерця.

57: Мій володарю, мене обвела навколо пальця нездоланна ілюзорна енерґія Верховного Бога-Особи, тому що, навіть здобувши твоє товариство, що звільнює від матеріального рабства, я не прагнула цього звільнення.