ГЛАВА ПЕРША

1: Шукадева Ґосвамі сказав: Зрікшись сповненої достатку домівки і прийшовши в ліс, цар Відура, великий відданий, звернувся до Його Милості Майтреї Ріші з запитанням.

2: Що й казати про оселю Пандавів? Шрі Крішна, Господь усього сущого, грав роль вашого міністра. Він заходив до вашого дому, наче до свого власного, а дім Дурйодгани обминав стороною.

3: Цар запитав Шукадеву Ґосвамі: Де й коли зустрічалися й розмовляли святий Відура і Його Милість Майтрея Муні? Будь ласкавий, повелителю, розкажи нам про це.

4: Святий Відура    —    великий відданий Господа і чиста душа, тому немає сумніву, що його запитання до Ріші Майтреї, сповнені великої цінності і високого духовного змісту, припали до смаку великим мудрецям.

5: Шрі Сута Ґосвамі сказав: Великий мудрець Шукадева Ґосвамі, наділений глибоким знанням, був задоволений з царевих запитань. Відповідаючи, він мовив: «Слухай же уважно!»

6: Шрі Шукадева Ґосвамі сказав: Цар Дгрітараштра, засліплений неправедним бажанням забезпечити статками своїх безчесних синів, вирішив спалити заживо своїх осиротілих без батька племінників Пандавів і, поселивши їх у смоляному будинку, підпалив його.

7: Цар не втримав свого сина Духшасану від огидного вчинку, коли той потягнув за волосся Драупаді, дружину праведного царя Юдгіштгіри, дарма що з її очей текли сльози, змиваючи з її грудей червону кункуму.

8: Юдгіштгіра, що від народження нікого не мав собі за ворога, через шахрайство своїх недоброзичливців програв партію в кості. Але попри їхнє шахрайство, вірний своїй обітниці завжди тримати слово, правдивий Юдгіштгіра пішов у вигнання в ліс. Коли ж він належного часу повернувся й попрохав назад свою законну частку царства, Дгрітараштра, чий розум затьмарила ілюзія, відмовив йому.

Text 9: З волі Арджуни в царське зібрання [Кауравів] прийшов Господь Крішна, духовний вчитель усього світу, але Його слова, для деяких [як    —    от для Бгішми] втішні, мов чистий нектар, не припали до смаку іншим, що до останку втратили нагромаджений запас праведності. Цар [Дгрітараштра чи Дурйодгана] не звернув на слова Господа Крішни ніякої уваги.

10: Дгрітараштра запросив Відуру, щоб спитатись поради, і Відура, прийшовши до свого старшого брата, дав йому дуже слушні настанови. Його поради тепер широко відомі, здобувши похвалу досвідчених державних міністрів.

11: [Відура сказав:] Ти повинен негайно повернути законну частку Юдгіштгірі, що нікого не має собі за ворога і що через твої злочини терпів несказанні страждання. Він чекає на це, і так само його молодші брати, серед яких тяжко дихає спраглий помсти Бгіма. Він схожий на розлючену змію і ти, звісно, боїшся його.

12: Господь Крішна, Бог-Особа, вважає синів Прітги за Своїх родичів, а на боці Господа Шрі Крішни стоять усі царі світу. Він живе разом з усіма Своїми родичами    —    а це все царі та князі династії Яду, що підкорили безліч правителів і що вважають Його своїм Господом.

13: Ти підтримуєш уособлення гріха, Дурйодгану, наче він непогрішний син. Однак він вороже ставиться до Господа Крішни. Підтримуючи недоброзичливця Крішни, ти втрачаєш усі свої чесноти. Якомога швидше позбудься цього джерела нещасть і ти зробиш добро усьому своєму родові!

14: Коли Відура, чию вдачу хвалили всі достойні люди, промовив це, Дурйодгана налився люттю і з тремтячими губами став ображати його, стоячи поряд із Карною, молодшими братами і дядьком по матері Шакуні.

15: «Хто його сюди кликав, цього сина наложниці? Він такий дводушний, що шпигує задля ворогів його опікунів та хлібодавців. Залишіть йому тільки дихання і витуріть його з палацу».

Text 16: Вражений до глибини свого серця стрілами цих слів, Відура поставив свій лук біля дверей і покинув братів палац. Він не побивався тим, що сталося, роздумуючи про велику силу зовнішньої енерґії.

17: В силу своєї праведності Відура здобув усі плоди доброчестя Кауравів. Залишивши Хастінапуру, він присвятив себе паломництву до святих місць, що являють собою лотосові стопи Господа. Прагнучи піднятись до висот праведності, він відвідував численні святі місця, де стоять тисячі трансцендентних форм Господа.

18: Мандруючи самотою і думаючи тільки про Крішну, він відвідував різні святі місця, як оце Айодг’я, Дварака й Матгура. Він мандрував місцями, де повітря, гори, сади, річки та озера бездоганно чисті й вільні від гріха і де храми прикрашені образами Безмежного. Так відбувалося його паломництво.

19: Мандруючи світом, він просто намагався своїми діями вдовольняти Верховного Господа Харі. Він добував собі прожиток чистими засобами, не ставлячи себе в залежність ні від кого. Він постійно освячував себе, омиваючись у святих місцях, але був вбраний, як жебрак, не чесав волосся і спав на голій землі, тому ніхто з його родичів не впізнавав його.

20: Отак, мандруючи землею Бгаратаварші й відвідуючи всі святі місця, він прийшов до Прабгасакшетри. На той час імператором став уже Махараджа Юдгіштгіра, об’єднавши весь світ під одним прапором і всі армії в одне військо.

21: Там, у Прабгасі, він довідався, що всі його родичі загинули, охоплені лютою пристрастю, так само як іноді цілий ліс згорає від пожежі, яка займається від тертя стволів бамбука. Тоді він пішов з того святого місця на захід, де тече Сарасваті.

22: На березі Сарасваті стоїть одинадцять святих місць: 1) Тріта, 2) Ушана, 3) Ману, 4) Прітгу, 5) Аґні, 6) Асіта, 7) Ваю, 8) Судаса, 9) Ґо, 10) Ґуха і 11) Шраддгадева. Відура обійшов усі ці місця прощі і всюди виконав належні обряди.

23: Дорогою він також бачив багато інших храмів різних форм Верховного Бога-Особи Вішну, які встановили великі мудреці та півбоги. Ці храми прикрашав головний символ Господа, завжди нагадуючи всім предвічного Бога-Особу, Господа Крішну.

24: Далі він ішов через такі заможні провінції, як Сурат, Саувіра і Матс’я, а також через західну Індію, Куруджанґалу. Врешті він прийшов на берег Ямуни, і там зустрів Уддгаву, великого відданого Господа Крішни.

25: Зустрівши Уддгаву, нерозлучного супутника Господа Крішни і великого учня Бріхаспаті, Відура, охоплений любов’ю і хвилюванням, обійняв його і попрохав розповісти новини про родину Господа Крішни, Бога-Особи.

26: [Скажи, будь-ласка,] чи все гаразд в домі Шурасени у предвічних Осіб Бога, що втілились на прохання Брахми [народженого з Господнього пупка на лотосовій квітці] і що дарували світові процвітання, підносячи всіх і кожного на вищий рівень.

27: [Скажи, будь-ласка,] чи добре ведеться найліпшому другові Куру, нашому шваґрові Васудеві. Він дуже великодушна людина. Про своїх сестер він піклується, наче батько, і завжди вміє вдовольнити своїх жінок.

28: Уддгаво, скажи, будь-ласка, як поживає Прад’юмна, воєначальник Яду, що в попередньому житті був Купідоном? Рукміні народила такого сина від Господа Крішни з ласки брахманів, яких колись зуміла вдовольнити.

29: [Скажи,] друже, чи все добре в Уґрасени, царя Сатватів, Врішні, Бгоджів та Дашархів? Він пішов був із свого царства світ за очі, облишивши надію повернути собі свій трон, але Господь Крішна знову посадив його на престол.

30: О праведна душе, чи все гаразд у Самби, що око в око схожий на свого батька, Бога-Особу? У попередньому житті він народився в дружини Господа Шіви як Карттікея, а тепер він народився як син Джамбаваті, дружини Крішни, сповненої всіх чеснот.

Text 31: Уддгаво, чи добре поживає Ююдгана? Він оволодів тонкощами воєнного мистецтва, навчаючись в Арджуни, і здобув таке трансцендентне становище, якого важко досягнути навіть великим зреченикам.

Text 32: Будь ласка, розкажи, чи все добре в Акрури, сина Швапгалки? Він бездоганна душа, цілковито віддана Богові-Особі. Якось, в екстазі трансцендентної любові до Господа, він втратив самовладання і кинувся в дорожний пил з відбитими в ньому слідами стіп Господа Крішни.

33: Як Веди несуть у собі плоди всіх жертвопринесень, так дочка царя Девака-бгоджі виносила в своєму лоні Верховного Бога-Особу, ставши подібною до матері півбогів. Чи все гаразд у неї [Девакі]?

34: А як ведеться Аніруддзі? Він виконує всі бажання чистих відданих, і Його з давніх-давен вважають за джерело «Ріґ-веди», творця розуму і четверте довершене поширення Вішну.

35: О розважливий [Уддгаво], а як справи в інших: у Хрідіки, Чарудешни, Ґади й сина Сат’ябгами, що всі люблять Господа Шрі Крішну, як свою душу, і що в усьому вірно слідують Господу?

36: А як царює Махараджа Юдгіштгіра, чи він править у згоді з релігійними засадами і чи шанує шлях праведності? Колись Дурйодгана згорав від заздрості, бо Юдгіштгіра жив під захистом рук Крішни й Арджуни, так наче вони були його власні руки.

37: Скажи мені, будь-ласка, чи непереможний Бгіма, подібний до кобри, пролив свій так довго стримуваний гнів на тих грішників? Коли він тільки виходив на поле бою, дивовижно виграючи булавою, бойові шеренги здригались від нестерпного жаху.

38: [Розкажи, будь-ласка,] як справи в Арджуни, що володіє луком Ґандіва і що прославився серед колісничих воїнів своїми перемогами над ворогами. Якось він вдовольнив Господа Шіву, засипавши його стрілами, коли Шіва прийшов до нього, перебраний за мисливця.

39: Чи все гаразд у близнюків, що живуть під захистом своїх братів? Як око захищають повіки, так їх захищають сини Прітги, які вирвали у свого ворога Дурйодгани царство, свою законну власність, як колись Ґаруда вихопив нектар з-перед вуст громовержця Індри.

40: О повелителю, чи живе ще Прітга? Вона жила тільки задля дітей, що залишились без батька, інакше б вона не змогла жити без царя Панду, великого полководця і воїна, що просто за допомогою другого лука завоював усі чотири сторони світу.

41: О піднесена душе, мені просто шкода Дгрітараштру, що після смерті свого брата став діяти, наче його ворог. Хоча я завжди щиро бажав йому добра, він, повністю піддавшись впливові своїх синів, прогнав мене з власного дому.

42: Після того, як я, невпізнанний для інших, сходив весь світ, це все мене вже не дивує. Діяння Бога-Особи, що іноді скидаються на дії простого смертного, пантеличать людей, але з Його ласки мені відкрилась Його велич, і тому я повністю щасливий.

43: Хоча Крішна    —    Господь і хоча Він завжди прагне полегшити страждання всіх істот, Він не став одразу вбивати Куру, дарма що вони вчинили всі можливі гріхи і належали до числа тих царів, які під впливом троїстої гордині мучили землю воєнними виправами.

44: Господь з’являється в цьому всесвіті для того, щоб винищити лиходіїв, що порушують лад у суспільстві. Дії Господа трансцендентні й покликані просвітити людство. Окрім цього, навіщо Господу, трансцендентному до всіх матеріальних якостей, народжуватись на землі?

45: Отож, будь ласка, друже, прослав Господа, що Його завжди оспівують у святих місцях. Він ненароджений, але з безпричинної милості до вірних Йому правителів усесвіту, Він з’являється тут. Тільки задля них Він з’явився в родині Своїх безкорисливих відданих, Яду.