ГЛАВА ВОСЬМА

1: Великий мудрець Майтрея сказав: Четверо великих мудреців Кумар, на чолі з Санакою, а також Нарада, Рібгу, Хамса, Аруні і Яті, сини Брахми, не жили вдома, а стали урдгва-ретами, чи найштгіка-брахмачарі, вірно дотримуючись обітниці безшлюбності.

2: Іншим сином Господа Брахми був Атеїзм, чиєю дружиною стала Неправда. Від їхнього шлюбу народилося двоє демонів на ім’я Дамбга, тобто Лицемірство, і Майа, або Обман. Їх усиновив Нірріті, що не мав дітей.

3: Майтрея сказав Відурі: О велика душе, від Дамбги з Майею, народилися Жадність і Нікріті, чи Лукавство. Від їхнього шлюбу народилися Кродга (Гнів) та Хімса (Злоба), а від них народилися Калі та його сестра Дурукті (Лихослів’я).

4: О найбільший з праведників, від поєднання Калі з Лихослів’ям народилися Мріт’ю (Смерть) і Бгіті (Страх). Від Мріт’ю з Бгіті народилися Ятана (Мука) і Нірая (Пекло).

5: Дорогий Відуро, я тобі коротко розповів про причини знищення світу. Кожен, хто тричі вислухає цей опис, стане праведним і змиє з душі скверну гріха.

6: Майтрея вів далі: А зараз, о найліпший з роду Куру, я розповім тобі про нащадків Сваямбгуви Ману, що народився з частки часткового поширення Верховного Бога-Особи.

7: Сваямбгува Ману мав від своєї дружини Шатарупи двох синів, яких звали Уттанапада і Пріяврата. Обидва були нащадками часткового поширення Всудеви, Верховного Бога-Особи, і тому володіли вмінням досконало керувати всесвітом, підтримуючи підданих і дбаючи про них.

8: Цар Уттанапада мав двох дружин, Суніті і Суручі. Цареві була дорожчою Суручі, а до Суніті, матері Дгруви, він не відчував такої прихильності.

9: Якось цар Уттанапада пестив сина Суручі, Уттаму, посадивши його собі на коліна. Дгрува Махараджа теж намагався вилізти царю на коліна, але цар зустрів це без особливої ласки.

10: Коли маленький Дгрува Махараджа намагався вилізти на коліна свого батька, Суручі, його мачуха, розізлилася на дитину і з великою пихою заговорила до нього, так, щоб цар міг чути.

11: Цариця Суручі сказала Дгруві Махараджі: Синку, ти не гідний сидіти на царському троні чи на царевих колінах. Ти, безперечно, теж син царя, але ти народився не з моєї утроби і тому не достойний сидіти в батька на колінах.

12: Дитинко, ти не розумієш, що народився не з мого черева, з черева іншої жінки. Отож знай, що тобі нічого не вдасться. Ти забажав того, що для тебе неможливе.

13: Якщо ти взагалі бажаєш піднятися на царський престол, ти повинен виконати суворі аскези. Насамперед ти повинен задовольнити Верховного Бога-Особу, Нараяну, а тоді, умилостививши Його своїм поклонінням, ти повинен народитися ще раз, цього разу з мого черева.

14: Мудрець Майтрея вів далі: Дорогий Відуро, ображений дошкульними словами мачухи, Дгрува Махараджа сильно розгнівався і став тяжко дихати, як ударена палкою змія. Побачивши, що його батько мовчить і не заперечує своїй дружині, Дгрува Махараджа відразу ж вийшов з палацу й кинувся до своєї матері.

15: Коли Дгрува Махараджа прийшов до матері, в нього від гніву тряслися губи і він заливався слізьми. Цариця Суніті відразу ж підняла його на коліна, а інші мешканці палацу, що чули дошкульні слова Суручі, все розповіли Суніті. Почувши це, Суніті теж глибоко засмутилася.

16: Суніті не могла спокійно стерпіти цю образу. Вона горіла, мов у вогні лісової пожежі, і сохнула від журби, наче листок у вогні. Знову й знову згадуючи слова другої дружини, вона гірко побивалася, а по її світлому, лотосовому обличчю текли сльози. Врешті Суніті заговорила.

17: Важко зітхаючи, вона не знала, чим зарадити горю. Не знаходячи ніякої розради, вона сказала сину: Любий синку, ніколи не бажай іншим ніякого лиха. Кожен, хто завдає страждання іншим, сам страждатиме так само.

18: Суніті сказала: Мій хлопчику, все, що сказала Суручі,    —    правда, бо цар, твій батько, не вважає мене вже ні за дружину, ні навіть за служницю, і цурається мене. Отож, це правда, що ти народився з утроби нещасної жінки і вигодуваний її молоком.

19: Синку, хоч які гіркі слова Суручі, твоєї мачухи, всі вони відповідають правді. Отож, якщо ти теж бажаєш сидіти на тому самому троні, що й твій зведений брат Уттама, то покинь свою злість і берися виконувати настанови своєї мачухи. Не гаючись починай поклонятися лотосовим стопам Верховного Бога-Особи.

20: Суніті вела далі: Верховний Бог-Особа настільки великий, що просто поклоняючись Його лотосовим стопам, твій великий прадід, Господь Брахма, усі якості, потрібні для творення всесвіту. Хоча він ненароджений і очолює всіх живих істот, він доясгнув цього високого становища з милості Верховного Бога-Особи, якому поклоняються навіть великі йоґи, приборкуючи розум і керуючи рухом життєвого повітря [прани].

21: Суніті пояснила синові: Твій дід Сваямбгува Ману виконував великі жертвопринесення і щедро роздавав милостиню, таким чином з непохитною вірою й відданістю поклонячись Верховному Богові-Особі. Задовольнивши Господа, він досягнув найбільшого матеріального щастя, а після того здобув звільнення, якого не отримати, поклоняючись півбогам.

22 : Любий хлопчику, ти теж повинен віддатися під притулок Верховного Бога-Особи, що дуже милостивий до Своїх відданих. Люди, які шукають звільнення від круговороту народжень і смертей, завжди обирають своїм притулком лотосові стопи Господа і виконують віддане служіння. Очистивишсь на шляху своїх визначених обов’язків, просто помісти в своє серце Верховного Бога-Особу й завжди служи Йому, ні на мить не відхиляючись ні на що інше.

23: Любий Дгруво, що стосується мене, я не можу знайти нікого, хто міг би полегшити твої страждання, крім Верховного Бога-Особи, чиї очі подібні до лотосових пелюсток. Багато півбогів, як оце Господь Брахма, шукають милості богині щастя, але богиня щастя сама з лотосом у руці шукає нагоди послужити Верховному Господу.

24: Великий мудрець Майтрея вів далі: Настанови Суніті, матері Дгруви Махараджі, показували йому шлях до бажаної цілі. Отож, поміркувавши за допомогою свого інтелекту і сповнившись непохитної рішучості, він пішов з батькового дому.

25: Звістка про те, що сталося, дійшла до Наради. Коли він дізнався про вчинок Дгруви Махараджі, це його дуже здивувало. Він прийшов до Дгруви і доторкнувшись своєю всеблагою рукою до голови хлопчика, заговорив до нього.

26: Як могутній дух кшатріїв! Вони не можуть стерпіти навіть найменшого приниження. Уяви лишень: хоча цей хлопчик    —    ще зовсім дитина, він не зміг пробачити мачусі її різких слів.

27: Великий мудрець Нарада сказав Дгруві: Синку, ти лише маленький хлопчик, і тобі природніше просто бавитися й розважатися. Чому ти так ображаєшся на слова, що зачіпають твою честь?

28: Дорогий Дгруво, якщо ти вважаєш, що тебе принизили, тобі все одно немає чим перейматися. Таке невдоволення    —    це просто інший різновид ілюзорної енерґії. Становище кожної живої істоти визначають її минулі вчинки, і тому існують різні форми життя, призначені для насолоди і для страждання.

29: Шляхи діянь Верховного Бога-Особи дивовижні. Мудра людина повинна змиритися з шляхом, який накреслив для неї Господь, і бути задоволеною всім, що приходить з Його верховної волі, приємне воно, чи ні.

30: Згідно з настановами своєї матері ти вирішив присвятити себе містичній медитації, щоб здобути милість Господа, але на мою думку така аскеза не до снаги звичайній людині. Задовольнити Верховного Бога-Особу дуже важко.

31: Нарада Муні вів далі: Багато йоґів-містиків, протягом численних життів виконували цю практику, зберігаючи неприв’язаність до матеріальної скверни, повсякчасно залишаючись у трансі і накладаючи на себе всілякі аскези, але так і не змогли дійти до кінця шляху пізнання Бога.

32: Тому, мій хлопчику, не марнуй зусиль, бо ти не досягнеш успіху. Ліпше повертайся додому. Коли ти підростеш, з милості Господа тобі ще випаде нагода взятися до практики містичної йоґи. Отоді й спробуєш досягнути успіху.

33: Треба залишатися задоволеним за будь-яких умов, які виникають у житті з волі Всевишнього, приносять вони щастя чи страждання. Той, хто таким чином терпляче все зносить, легко виходить з пітьми невігластва на світло.

34: Кожна людина повинна керуватися у своєму житті таким принципом: зустрічаючи достойніших за себе, вона повинна відчувати захоплення, зустрічаючи когось, хто менш достойний за неї, вона повинна вияляти до нього співчуття, а зустрічаючи рівного собі, вона повинна підтримувати з ним дружні стосунки. Завдяки цьому людину ніколи не подолають троїсті страждання матеріального світу.

35: Дгрува Махараджа сказав: Дорогий Нарададжі, Твоя Божественна Милість дав чудові поради про те, як досягнути врівноваженості розуму, і твої настанови можуть дати велику користь людям, серце яких турбують хвилі матеріальних щастя і страждання. Але що стосується до мене, то я перебуваю під покровом невігластва, і тому ці філософські настанови не знаходять відгуку в моєму серці.

36: Мій пане, з мого боку відкидати твої настанови    —    це велике зухвальство, але я не можу цьому зарадити. Виною цьому те, що я народився у кшатрійському роді. Моя мачуха, Суручі, своїми лихими словами глибоко поранила моє серце, і тому воно нездатне прийняти твої цінні настанови.

37: О вчений брахмано, я прагну здобути становище, якого не досягав ще ніхто в трьох світах, навіть мої батьки й діди. Якщо твоя ласка, настанови мене на чесний шлях, яким я можу прийти до цілі свого життя.

38: Мій володарю, ти шляхетний син Господа Брахми. Дбаючи про добро всього всесвіту, ти завжди мандруєш і граєш своєму музичному інструменті, віні. Ти подібний до сонця, яке обходить усесвіт задля добра усіх живих істот.

39: Мудрець Майтрея вів далі: Великий Нарада Муні, вислухавши слова Дгруви Махараджі, перейнявся співчуттям до нього і зі своєї безпричинної милості дав йому свої мудрі настанови.

40: Великий мудрець Нарада сказав Дгруві Махараджі: Як тобі радила мати, Суніті, стати на шлях відданого служіння Верховному Богові-Особі,    —    це найліпше, що ти можеш зробити. Отож, до останку присвяти себе відданому служінню Господу.

41: Кожен, хто бажає чотирьох основних плодів    —    релігійності, матеріального збагачення, задоволення чуттів і, врешті, звільнення, повинен присвятити себе на віддане служіння Верховному Богові-Особі, бо виконати всі ці бажання можна тільки поклоняючись Його лотосовим стопам.

42: Любий синку, нехай тобі у всьому щастить. Іди на берег Ямуни, де розкидається святий ліс Мадгувана, і там старайся очиститися. Просто прийшовши туди, людина стає ближчою до Верховного Бога-Особи, що завжди там живе.

43: Нарада Муні вчив Дгруву Махараджу: Любий хлопчику, ти повинен тричі на день омиватися в водах Ямуни, чи Калінді, тому що її води дуже священні, благословенні й чисті. Омившись, ти повинен, дотримуючись усіх приписів аштанґа-йоґи, сісти на своїй асані (сидінні) в спокійному і вмиротвореному настрої.

44: Сівши на свою підстилку, практикуй три різновиди дихальних вправ, щоб поступово приборкати рух життєвого повітря, розум і чуття. Повністю очистившись від матеріальної скверни і набравшись терпіння, починай медитувати на Бога-Особу.

45: [Далі йде опис Господнього образу.] Обличчя Господа завжди прекрасне й лагідно усміхнене. Віддані ніколи не бачать на Його обличчі невдоволення. Він завжди готовий дарувати благословення Своїм відданим. Його очі, прекрасні брови, бездоганний ніс і широке чоло зачаровують своєю красою. Він вродливіший за півбогів.

46: Нарада Муні вів далі: Тіло Господа завжди юне. Кожен частина Його тіла бездоганна й має правильну форму. Його очі й губи рожеві, як сонце, що сходить. Він завжди готовий дати притулок відданій душі, і кожен, кому пощастило бачити Його, відчуває повне задоволення. Господь    —    це океан милості, і тому Він завжди ідеальний повелитель відданих душ.

47: На грудях Господь має знак Шріватса, що служить обителлю для богині щастя. Тіло Господа темно-синє. Господь    —    це особа, Він носить ґірлянду з квітів і вічно проявлений з чотирма руками, в яких Він тримає [починаючи з лівої нижньої руки] мушлю, диск, булаву й лотос.

48: Все тіло Верховного Бога-Особи, Всудеви, прикрашене коштовними оздобами. Його прикрашають всипані самоцвітами діадема, намисто й браслети, на Його шиї красується коштовний камінь Каустубга, а вбраний Він у шати з жовтого шовку.

49: Стан Господа перехоплений золотими дзвіночками. Золоті дзвіночки прикрашають теж і Його лотосові стопи. Вся Його зовнішність дуже приваблива і дарує очам велику втіху. Він завжди вмиротворений, спокійний і врівноважений, і Його образ тішить око й розум.

50: Справжні медитують на трансцендентний образ Господа. Вони бачать, як Він стоїть на лотосовому вінчику їхнього серця і як сяють подібні до самоцвітів нігті Його лотосових стіп.

51: Господь завжди усміхається, ласкаво дивлячись на Свого відданого. Відданий повинен завжди споглядати цей образ Господа. Так треба зосереджуватися в медитації на Верховного Бога-Особу, що дарує всі благословення.

52: Той, хто практикує цю медитацію, зосереджуючи розум на всеблагому образі Господа, швидко звільняється від усієї матеріальної скверни і більше ніколи не виходить з медитації на Господа.

53: А зараз, царевичу, я тобі дам мантру, яку можна повторювати під час цієї медитації. Той, хто уважно повторює цю мантру сім ночей, починає бачити досконалих істот, що мандрують в небі.

54: О намо бгаґавате всудевйа. Цією дванадцятискладовою мантрою поклоняються Господу Крішні. Треба встановити образ Господа з фізичних елементів і, згідно з авторитетними приписами, підносити Йому квіти, плоди та інші страви, повторюючи мантру. Робити це все треба беручи до уваги місце, час і сприятливі чи несприятливі обставини.

55: Треба поклонятися Господу, підносячи Йому чисту воду, ґірлянди з чистих квітів, фрукти, квіти й овочі, що ростуть у лісі, або зібраними в лісі свіжими травами, пуп’янками квітів і навіть корою. Якщо можливо, також Господу треба підносити листки туласі, що дуже дорогі Верховному Богові-Особі.

56: Форму Господа для поклоніння можна зробити з фізичних елементів, як оце глина, вода, фарба, дерево чи метал. У лісі Божество можна зробити просто з глини та води й поклонятися Йому згідно з викладеними вище засадами. Відданий повинен повністю панувати над собою, бути розважливими і вмиротвореним і задовольнятися фруктами й овочами, які можна знайти в лісі.

57: Дорогий Дгруво, поклоняючись Божеству і тричі на день повторюючи мантру, ти, крім того, повинен також медитувати на трансцендентні діяння Верховного Бога-Особи в Його різних втіленнях, які Він являє зі Своєї верховної волі за допомогою Своїх особистих енерґій.

58: Треба ступати в сліди попередніх відданих, так само, як вони, поклоняючись Верховному Господу згідно з приписами. Треба поклонятися Богові-Особі, повторюючи в своєму серці присвячену Йому мантру, тому що Він невідмінний від мантри.

59–60: Кожен, хто таким чином, щиро й серйозно, усім своїм розумом, словами й тілом присвячує себе відданому служінню Господу, утвердившись у реґламентованій діяльності, отримує від Господа всі благословення, яких бажає. Якщо відданий бажає матеріальної релігійності, добробуту, задоволення чуттів чи звільнення від матеріального світу, він отримує всі ці плоди.

61: Якщо людина серйозно бажає досягнути звільнення, вона повинна утвердитися на шляху трансцендентного любовного служіння, двадцять чотири години на добу залишаючись у найвищому екстазі. При тому вона неодмінно повинна уникати будь-яких дій, призначених для задоволення чуттів.

62: Отримавши такі настанови від великого мудреця Наради, царевич Дгрува Махараджа обійшов навколо свого духовного вчителя Наради й шанобливо поклонився йому. Після того він вирушив до Мадгувани, який завжди прикрашають відбитки лотосових стіп Господа Крішни і який через це сповнений особливої святості.

63: Коли Дгрува пішов у Мадгувану виконувати віддане служіння, великий мудрець Нарада вирішив, що варто відвідати царя й подивитися, як ідуть справи в його палаці. Коли Нарада Муні прийшов у палац, цар, поклонившись йому, шанобливо привітав мудреця. Зручно сівши, Нарада заговорив до царя.

64: Великий мудрець Нарада запитав: Дорогий царю, обличчя твоє змарніло, і твоє серце, схоже, сушить якась думка. В чому річ? Чи щось стало тобі на заваді, не даючи виконувати релігійні обряди, дбати про свій добробут і задовольняти чуття?

65: Цар відповів: О найліпший з брахманів, я так деґрадував, що через надмірну прив’язаність до жінки забув про милосердя. Я не пошкодував навіть власного сина, якому лише п’ять років. Я прогнав його разом з його матір’ю, хоча він велика душа й великий відданий.

66: Любий брахмано, обличчя мого сина було схоже на лотос. Мені не дають спокою думки про небезпеки, що чигають на нього. Ніхто про нього не турбується, і його, мабуть, мучить голод. Може, він ліг десь у лісі відпочити, а на нього напали вовки й пожирають його тіло.

67: Ой, леле, поглянь лиш, наскільки я став підвладний жінці! Уяви лиш, наскільки я став жорстокий! Хлопчик з любові й ніжності до мене хотів вилізти мені на коліна, а я не пустив його і навіть не приголубив. Поглянь лише, який я безсердечний.

68: Великий мудрець Нарада відповів: Дорогий царю, не журися за своїм сином. Його надійно захищає Верховний Бог-Особа. Хоча ти не знаєш про його силу, слава про нього вже розійшлася всім світом.

69: Дорогий царю, твій син здатний на великі подвиги. Він зробить те, що не до снаги навіть великим царям і мудрецям. Незабаром він досягне бажаної мети й повернеться додому. Знай же, що він поширить твою славу по всьому світі.

70: Великий мудрець Майтрея вів далі: Вислухавши Нараду Муні, цар Уттанапада облишив майже всі свої обов’язки царя великого царства, багатого, як богиня щастя, і просто постійно думав про свого сина Дгруву.

71: А тим часом Дгрува Махараджа, прийшовши до Мадгувани, омився в Ямуні й цілу ніч зосереджено постився, не стуливши повік. Після того він згідно з настановами Наради почав поклонятися Верховному Богові-Особі.

72: Протягом першого місяця Дгрува Махараджа їв лише фрукти і ягоди, але тільки один раз на три дні і не більше, ніж було потрібно для того, щоб підтримати життя в тілі. Живучи так, він поклонявся Верховному Богові-Особі.

73: Другого місяця Дгрува Махараджа їв тільки раз на шість днів, і то тільки суху траву й листя. Так він далі поклонявся Господу.

74: Третього місяця він лише пив воду раз на дев’ять днів. Живучи так, він залишався зануреним у транс і поклонявся Верховному Богові-Особі, якого оспівують вишуканими віршами.

75: На четвертий місяць Дгрува Махараджа повністю приборкав своє дихання, і став вдихати повітря один раз на дванадцять днів. Непохитно утвердившись у цій практиці, він далі поклонявся Верховному Богові-Особі.

76: На п’ятий місяць Махараджа Дгрува, син царя, так досконало оволодів своїм диханням, що міг непорушно стояти на одній нозі, наче колона, повністю зосередивши розум на Парабрахмані.

77: Він здобув повну владу над чуттями та їхніми об’єктами і зосередив свій розум на образі Верховного Бога-Особи, не відвертаючи уваги ні на що інше.

78: Коли Дгрува Махараджа таким чином полонив у своєму серці Верховного Бога-Особу, пристановище всієї сукупності створеної матерії і повелителя всіх живих істот, три світи почали тремтіти.

79: Від того, що царевич Дгрува Махараджа твердо стояв на одній нозі, під тиском великого пальця його ноги Земля стала перехилятися, скидаючись на човен, в якому везуть слона і який хитається від кожного руху цього слона.

80: Коли Дгрува Махараджа, цілковито зосередившись у медитації й закривши всі отвори свого тіла, практично зрівнявся своєю вагою з Господом Вішну, сукупною свідомістю, всесвітнє дихання припинилося. Всі великі півбоги на всіх планетних системах стали задихатися і тому кинулися шукати захисту в Верховного Бога-Особи.

81: Півбоги сказали: Дорогий Господи, ти притулок усіх рухомих і нерухомих живих істот. Ми відчуваємо, як усі живі істоти починають задихатися, нездатні дихати. З нами такого ще ніколи не було. Ти найвищий притулок усіх відданих душ, і тому ми звертаємося до Тебе: будь ласка, врятуй нас від цього лиха!

82: Верховний Бог-Особа відповів: Дорогі півбоги, не турбуйтеся. Це сталося через сувору аскезу рішуче налаштованого сина царя Уттанапади, що повністю занурився в думки про Мене. Дихання всього всесвіту стало зупинятися через нього. Можете спокійно повертатися до своїх осель. Я скажу цьому хлопчику припинити свою аскезу, і вас це більше не турбуватиме.