ГЛАВА ВІСІМНАДЦЯТА

TEXT 1: Арджуна сказав: О могутньорукий, я хочу зрозуміти мету відречення (тйґа) й життя у відреченні (саннйса), о вбивцю демона Ке, Владико чуттів.

TEXT 2: Верховний Бог-Особа сказав: Відмову од результатів будь-якої діяльності мудреці називають відреченням (тйґа); а відмову од діяльності, заснованої на матеріальних бажаннях, вони називають життям у відреченні (саннйса).

TEXT 3: Деякі обізнані люди кажуть, що треба облишити всі різновиди кармічної діяльності як гріховні, однак інші мудреці стверджують, що ні в якому разі не слід відмовлятись од жертвопринесень, благодійності й аскези.

TEXT 4: О кращий з Бгарат, вислухай тепер Мою думку про відречення. О тигр з-поміж людей, стри проголошують, що відречення буває трьох різновидів.

TEXT 5: Від жертвопринесень, благодійності й аскез не слід відмовлятись, їх треба здійснювати. Жертвопринесення, благодійність і покути очищують навіть великі душі.

TEXT 6: Усю подібну діяльність слід виконувати без прив’язаності до неї і не очікуючи винагороди. Її треба здійснювати із почуття обов’язку, о сину Птги. Це Мій остаточний вирок.

TEXT 7: Ніколи не слід відмовлятись від приписаних обов’язків. Якщо під впливом ілюзії людина відмовляється од визначених для неї обов’язків, її відречення перебуває в ґуі невігластва.

TEXT 8: Той, хто відмовляється од визначених обов’язків як від обтяжливих або побоюючись фізичних незручностей — той діє в ґуі пристрасті й ніколи не досягне ступеня відречення.

TEXT 9: О Арджуно, коли людина виконує визначені їй обов’язки лише тому, що їх необхідно виконувати, пориває всі матеріальні зв’язки й більше не прагне плодів своєї діяльності, вважають, що її відречення є відреченням в ґуі благочестя.

TEXT 10: Інтеліґентна, відречена людина, яка перебуває в ґуі благочестя, не почуває відрази до несприятливої роботи й не сковує себе сприятливою; жодна робота не викликає у неї сумнівів.

TEXT 11: Для втіленої істоти неможливо цілком припинити всю діяльність. Тому сказано, що той, хто зрікається результатів своїх дій — є істинно відречений.

TEXT 12: Той, хто не перебуває у відреченні, після смерті споживає плоди своєї діяльності трьох різновидів — бажані, небажані й змішані. Але ті, що провадять життя у відреченні, не страждають від наслідків своєї діяльності і не насолоджуються ними.

TEXT 13: О міцнорукий Арджуно, Веднта каже, що п’ять причин зумовлюють усі дії. Послухай же про них.

TEXT 14: Місце дії (тіло), виконавець, різні чуття, різного роду зусилля і, зрештою, Наддуша — ось п’ять чинників діяльності.

TEXT 15: Ці п’ять чинників є причиною будь-яких дій, правильних і неправильних, які людина здійснює за допомогою свого тіла, розуму або мови.

TEXT 16: Той же, кому бракує інтелекту, вважає, ніби діє самостійно, і не зважає на ці п’ять чинників. Він не здатний бачити речі в справжньому світлі.

TEXT 17: Той, кого не скеровує оманне его і чий інтелект вільний від ілюзії, той, навіть убиваючи людей у цьому світі, не вбиває, і його вчинки не зв’язують його.

TEXT 18: Знання, об’єкт пізнання і той, хто пізнає — це три рушійні сили діяльності; чуття ж, робота і виконавець — три її складові.

TEXT 19: Згідно з трьома ґуами матеріальної природи існують три категорії знання, діяльності й виконавців діяльності. Тепер довідайся про них від Мене.

TEXT 20: Знання, що дозволяє бачити одну неподільну духовну природу всіх живих істот, хоча вони й розділені на безліч форм, — це знання в ґуі благочестя.

TEXT 21: Знання, згідно з яким у кожному окремому тілі вбачають окремий тип живої істоти, — це знання в ґуі пристрасті.

TEXT 22: Знання, що прив’язує людину до якоїсь діяльності як до найважливішої, знання дуже обмежене і яке не відображає істину, — перебуває в ґуі пітьми.

TEXT 23: Упорядкована діяльність, виконувана без прив’язаності, без любові або ненависті й без прагнення плодів, — є діяльністю в ґуі благочестя.

TEXT 24: Але діяльність, виконувану з великими зусиллями, щоб задовольнити свої бажання, яку диктує почуття оманного его, — називають діяльністю в ґуі пристрасті.

TEXT 25: Діяльність тих, хто перебуває в ілюзії, нехтує приписами стр, не турбується, що його зв’язують власні вчинки, які спричиняють насильство й завдають страждання іншим — належить до ґуи невігластва.

TEXT 26: Того, хто, звільнившись від впливу ґу матеріальної природи, відкинувши оманне его, з великою рішучістю й ентузіазмом виконує свій обов’язок, однаково стійкий за успіху й невдачі, — того вважають діячем у ґуі благочестя.

TEXT 27: Того, хто прив’язаний до своєї роботи та її плодів, хто бажає насолоджуватись такими плодами, хто жадібний, завше заздрісний, нечистий й підвладний радості та смутку, — вважають, що він перебуває в ґуі пристрасті.

TEXT 28: А той, хто постійно діє всупереч настановам стр, матеріалістичний, упертий, брехливий й винахідливий у зневажанні інших, лінивий, похмурий та млявий, — той перебуває в ґуі невігластва.

TEXT 29: Тепер, о завойовнику багатств, будь ласка, вислухай в подробицях про різні типи розуміння й рішучості згідно з трьома ґуами матеріальної природи.

TEXT 30: О сину Птги, розуміння того, що слід робити, а чого — не слід, чого треба боятись, а чого — не треба, що звільнює, а що, навпаки, сковує — таке розуміння належить до ґуи благості.

TEXT 31: О сину Птги, розуміння, яке не здатне відрізнити справжню релігію від безвір’я, належну дію від забороненої — перебуває в ґуі пристрасті.

TEXT 32: Розуміння, яке вбачає у безвір’ї віру, а в вірі — безвір’я, розуміння, що перебуває під чарами ілюзії й пітьми і яке завжди скероване в хибному напрямкові, Партго, — таке розуміння перебуває в ґуі невігластва.

TEXT 33: О сину Птги, непохитна рішучість, котру неухильно підтримує практика йоґи, і яка таким чином контролює діяльність розуму, життєвої сили і чуттів, — є рішучістю в ґуі благочестя.

TEXT 34: Але рішучість, з якою людина прагне плодів релігії, економічного проґресу й чуттєвих насолод, — така рішучість походить з пристрасті, о Арджуно.

TEXT 35: А та рішучість, яку живлять марення, страхи, лементування, похмурість й ілюзія, о сину Птги, — така безтямна рішучість належить до ґуи пітьми.

TEXT 36: О кращий з-поміж Бграт, тепер, будь-ласка, послухай, що Я скажу тобі про три різновиди щастя, яким насолоджується обумовлена душа і завдяки якому вона інколи досягає свободи від усіх страждань.

TEXT 37: Те, що спочатку нагадує отруту, а наприкінці — нектар, те, що будить людину до самоусвідомлення — є щастям у ґуі благочестя.

TEXT 38: Щастя, що виникає із зіткнення органів чуття з їхніми об’єктами, яке спочатку як нектар, а наприкінці — мов отрута, таке щастя походить із пристрасті.

TEXT 39: Щастя, яке походить із сонливості, лінощів й ілюзії, оманливе від початку й до кінця, сліпе до самоусвідомлення, — таке щастя породжує ґуа невігластва.

TEXT 40: Немає жодної істоти ні на цій планеті, ні серед напівбогів на вищих планетних системах, котра була б вільною від впливу цих ґуів, породжень матеріальної природи.

TEXT 41: Брхмаи, кшатрійі, ваійі й ӯдри відрізняються якостями, які породжує їхня власна природа згідно з матеріальними ґуами, о переможцю ворогів.

TEXT 42: Спокій, самовладання, аскетизм, чистота, толерантність, чесність, знання, мудрість й релігійність — ось природні якості, що притаманні брхмаам.

TEXT 43: Героїзм, сила, рішучість, винахідливість, відвага в бою, великодушність, вміння керувати — ось якості, що властиві кшатрійам.

TEXT 44: Землеробство, захист корів і торгівля є роботою, що властива ваійам. Фізична праця й служіння іншим — призначення ӯдр.

TEXT 45: Виконуючи обов’язки, що відповідають її якостям, кожна людина може досягти досконалості. Тепер же почуй від Мене, яким чином це можна зробити.

TEXT 46: Поклоняючись всюдисущому Господеві, з якого походять усі живі істоти, людина може досягти досконалості, виконуючи свої обов’язки.

TEXT 47: Краще працювати за своїм природним фахом, ніж досконало робити не своє діло. Виконуючи обов’язки, визначені кожному згідно з його природою, жива істота ніколи не накликає на себе зворотніх гріховних наслідків.

TEXT 48: Як дим покриває вогонь, так і промахи супроводжують усяке зусилля. Отже, людині не слід відмовлятись від діяльності, яку зумовлює її природа, о син Кунт, навіть якщо ця діяльність і сповнена вад.

TEXT 49: Той, хто володіє собою й ні до чого не прив’язаний, і кого не цікавлять матеріальні насолоди, може через відречення досягти найвищого досконалого ступеня свободи від наслідків діяльності.

TEXT 50: Тепер же, сину Кунт, Я розкажу тобі, як, досягши такої досконалості, людина зможе піднятись до вищого ступеня, Брахмана, ступеня довершеного знання.

TEXTS 51-53: Той, хто очистивсь за допомогою інтелекту і рішуче контролює свій розум, відмовившись од об’єктів почуттєвої втіхи, хто, звільнившись від прихильності й ненависті, живе самотньо, мало їсть, опанував своє тіло, розум і мову, хто завжди перебуває в стані духовного екстазу, відречений, вільний від оманного его, оманливої сили й гордощів, хтивості, гніву й оманних власницьких почуттів, хто не приймає нічого матеріального й завжди вмиротворений, — той, безумовно, досяг рівня самоусвідомлення.

TEXT 54: Людина, яка підіймається до цього трансцендентного рівня, негайно осягає Верховного Брахмана. Вона ніколи не сумує й над нею не владні матеріальні бажання. Вона однаково ставиться до всіх живих істот. Це і є початком чистого відданого служіння Мені.

TEXT 55: Людина може пізнати Мене, Верховного Бога-Особу, яким Я є, лише за допомогою відданого служіння. І коли, завдяки любові й відданості, людина цілком усвідомить Мене, вона може вступити в царство Бога.

TEXT 56: Мій відданий, хоча і вдається до різноманітної діяльності, перебуває під Моїм захистом і досягає з Моєї ласки вічної й нетлінної обителі.

TEXT 57: Що б ти не робив, у всьому покладайся на Мене, на Моє заступництво. Наповни любов’ю служіння Мені й усвідомлюй Мене повністю.

TEXT 58: Пізнавши Мене, ти подолаєш з Моєї ласки всі перепони обумовленого життя. Але, якщо ти, не дослухаючись до Мене, приймеш диктат оманного его, — ти згубиш себе.

TEXT 59: Якщо ти знехтуєш Моїми вказівками і не станеш до бою, то обереш неправильний шлях. Твоя власна природа примусить тебе взяти участь у битві.

TEXT 60: Під впливом ілюзії ти зараз відмовляєшся коритись моїм наказам, однак тобі доведеться діяти, підкоряючись своїй власній природі, о сину Кунт.

TEXT 61: Верховний Господь перебуває в серці кожного, о Арджуно, і керує блуканнями всіх живих істот, що наче сидять у машині, яку створила матеріальна енерґія.

TEXT 62: О нащадку Бгарати, цілком довірся Йому. З Його ласки ти досягнеш трансцендентного миру і вічної вищої обителі.

TEXT 63: Отож, Я відкрив тобі найсокровенніше з усього знання. Обміркуй його добре, а далі чини як хочеш.

TEXT 64: Ти — Мій найдорожчий друг, і тому Я даю тобі Мої вищі настанови, найсокровенніше знання. Послухай Мене, це принесе тобі користь.

TEXT 65: Завжди думай про Мене, стань Моїм відданим, поклоняйся Мені й виявляй Мені свою шану. Таким чином ти неодмінно прийдеш до Мене. Я обіцяю це тобі, бо ти — Мій найдорожчий друг.

TEXT 66: Залиш усі різновиди релігії і просто віддайся Мені. Я звільню тебе від усіх наслідків твоїх гріховних вчинків. Не бійся нічого.

TEXT 67: Це сокровенне знання не можна повідомляти тому, хто розпущений, хто не вірить в Мене й не служить Мені з відданістю, а також тому, хто заздрить Мені.

TEXT 68: Той, хто відкриває цю вищу тайну Моїм відданим, неодмінно підіймається до чистого відданого служіння й врешті-решт повернеться до Мене.

TEXT 69: У всьому світі немає слуги дорожчого для Мене, ніж він, й ніколи не буде.

TEXT 70: І я проголошую, що той, хто вивчає цю нашу священну бесіду, приносить свій розум на вівтар поклоніння Мені.

TEXT 71: А той, хто слухає її з вірою і без заздрості, звільнюється від наслідків гріховних вчинків і досягає сприятливих планет, де мешкають праведники.

TEXT 72: О сину Птги, о завойовнику багатств, чи уважно ти слухав Мене? Чи розвіялись тепер твої ілюзії й сумніви?

TEXT 73: Арджуна сказав: О дорогий Кшо, о непохибний! Мої ілюзії розвіялись. З Твоєї ласки пам’ять моя відновлена. Тепер я певен себе, вільний від сумнівів і готовий діяти згідно Твоїх вказівок.

TEXT 74: Саджайа сказав: Так я слухав бесіду двох великих душ — Кши й Арджуни. Й настільки дивним є почуте мною, що волосся у мене встає дибки.

TEXT 75: З ласки Вйси почув я цю найпотаємнішу бесіду від учителя всього містицизму Кши, який особисто розмовляв з Арджуною.

TEXT 76: О царю, коли я знову й знову згадую цю дивовижну, священну розмову Кши і Арджуни, я відчуваю насолоду й тіло моє тремтить.

TEXT 77: О царю, коли я згадую дивовижний образ Господа Кши, мене охоплює ще більший захват, і я радію знову й знову.

TEXT 78: Де б не був присутній Кша, Повелитель усіх містиків, і де б не перебував Арджуна, великий лучник, там неодмінно будуть достатки, перемога, надзвичайна сила й праведність. Така моя думка.